Європейська CPR створює виклик для виробників вікон і дверей — ift Rosenheim попереджає про «бюрократичного монстра»

Олена Сердюк 15 жовтня 2025 р. о 20:43

На щорічній пресконференції ift Rosenheim експерти попередили, що нова редакція європейського Регламенту про будівельні продукти (CPR), яка діє з 7 січня 2025 року, може перетворитися на справжнього «бюрократичного монстра» для виробників вікон та дверей. Про це заявив директор інституту проф. Вінфрід Гойслер (Prof. Dr.-Ing. Winfried Heusler), наголошуючи, що надмірне ускладнення процедур ставить під загрозу ефективність галузі.

Нова CPR, опублікована як Регламент (EU) 2024/3110, започатковує масштабну цифровізацію будівельного ринку. Одним з основних елементів стане Digital Product Passport (DPP) — електронний паспорт виробу, який міститиме всі технічні, екологічні та експлуатаційні характеристики продукту.

Єврокомісія планує зробити DPP обов’язковим для сектору вікон і дверей після 2027–2028 років. Однак виробникам уже сьогодні варто готувати структури даних і внутрішні процеси під нові вимоги.

ift Rosenheim звертає увагу на ключову проблему — надмірну деталізацію декларацій. За чинним трактуванням CPR, кожен виріб має мати окрему декларацію експлуатаційних характеристик (DoP). Це означає, що навіть вікно, яке відрізняється лише напрямком відкривання або розміром, потребує нової декларації.

«Мене щиро лякає, як зростають бюрократичні монстри під гаслом дерегуляції. Ми інженери, а не чиновники — нам потрібна логіка, а не паперові гори», — сказав проф. Гойслер.

ift підрахував: при 70 мільйонах вікон, що щороку виробляються в Європі, система вимагала б близько 6000 перевірок щодня для кожного з 50 сертифікаційних органів — сценарій, який фахівці називають нереалістичним.

Хоча CPR має на меті спростити торгівлю в межах ЄС, на практиці цифровізація може створити ще більші бар’єри. У ift Rosenheim вважають, що галузі потрібна практична адаптація правил: «Вікно — не ліки й не смартфон. Його життєвий цикл, монтаж і ремонт — зовсім інші», — пояснює Гойслер.

ift працює над інтеграцією чинних протоколів випробувань і сертифікатів у цифрові формати, щоб уникнути ручного дублювання даних. «PDF — це ще не DPP. Паспорт має бути машиночитним і придатним для роботи з BIM», — підкреслює керівник інституту Йохен Пайхель (Dr Jochen Peichl).

В Україні теж формується подібна бюрократична модель. Під час онлайн-зустрічі для членів Асоціації “Українські виробники світлопрозорих конструкцій” представники ДІАМ наголосили, що для кожного типу продукції вимагається окрема декларація, навіть якщо різниця лише у розмірах вікна чи дверей.
Таким чином, українські виробники стикаються з тим самим викликом, що й їхні європейські колеги.

Читайте також: Україна завершує імплементацію 305 Регламенту ЄС та готується впроваджувати наступний Регламент (EU) 2024/3110.

Коли чекати на обов’язковий DPP згідно з планом Єврокомісії:


ift бере участь у консультаціях, щоб добитися відтермінування й спрощення вимог для малого та середнього бізнесу.

«Ми не можемо допустити, щоб виробники потонули у бюрократії. Наше завдання — зробити CPR настільки простим, наскільки дозволяють закон і здоровий глузд», — підсумував Пайхель.

Останні новини розділу