Компанія Glas Trösch повідомила про успішне завершення пілотного проєкту з перероблення старих вікон у Швейцарії, який довів технічну можливість повернення склопакетів у виробництво листового скла.
Проєкт «Windows of Opportunities» стартував у середині 2025 року під керівництвом Цюрихського університету прикладних наук (ZHAW) за участі Glas Trösch та інших партнерів. У місті Вінтертур демонтували 375 віконних стулок із житлової будівлі. Далі їх доставили на підприємство Glas Trösch, де монтажники відокремили склопакети від ПВХ-рам. Рами також передали на перероблення.
Скло подрібнили, очистили та перевірили на чистоту. Цей показник має вирішальне значення для повторного використання у виробництві флоат-скла. У результаті понад 2,6 тонни переробленого скла повернули у плавильну піч на одному з заводів групи Glas Trösch. Завдяки цьому вдалося скоротити викиди на рівні 1,33 тонни CO₂-еквіваленту.
Учасники проєкту вперше в Швейцарії задокументували повний цикл перероблення склопакетів після використання — від демонтажу до повторного плавлення. Практичний досвід показав, що всі етапи — демонтаж, зберігання, сортування скла, перероблення рам і очищення — можна реалізувати в існуючих умовах. Водночас значну частину операцій виконували вручну, що збільшило витрати часу і вказало на потенціал для подальшої оптимізації процесів.
Керівниця проєкту та наукова співробітниця інституту конструктивного проєктування ZHAW Мішель Шнайдер (Michelle Schneider) зазначила, що перероблення листового скла лише починає розвиватися, тому важливо показати практичну можливість такого підходу навіть із додатковими зусиллями. Член керівництва групи Glas Trösch Ларс Циммерлі (Lars Zimmerli) додав, що отриманий досвід допомагає краще оцінити, як організувати процес перероблення не лише технічно і логістично, а й економічно.
Щороку у Швейцарії утворюється близько 500 тисяч тонн відходів віконного скла. Раніше більшість цього обсягу потрапляла на полігони або використовувалася як сировина нижчої якості, наприклад для виробництва тари чи ізоляційних матеріалів. Пілотний проєкт показав, що за належної організації склопакети можна повертати у виробництво нового листового скла.
Досвід також підтвердив важливість акуратного демонтажу: цілісність скла безпосередньо впливає на можливість його повторного використання. Окрему увагу приділили логістиці, зберіганню та уникненню забруднення матеріалів. ПВХ-рами після демонтажу переробили у гранулят і використали для виготовлення нових профілів.
Подібні ініціативи з’являються і в інших країнах Європи. Наприклад, у Данії VELUX долучився до проєкту циркулярного використання склопакетів.
В Україні ситуація з переробленням вікон залишається складною. Громадська організація «Україна без сміття» зазначає, що заховання відходів досі вигідніше за їх сортування. В країні не діє система збору та перероблення старих металопластикових вікон і дверей. Відсутність законодавчих стимулів і економічної мотивації стримує розвиток цього напрямку, хоча попит на повторне використання матеріалів поступово зростає.