Підставою для розроблення держстандарту стали наказ Мінрегіонбуду України
від 25.03.2009 №123 та договір з Мінрегіонбудом України від 12.05.2009
р. №С67-13-13/75-09.
Об’єктом стандартизації є методи проектування та улаштування з`єднувальних швів з врахуванням вимог до новітніх матеріалів.
Відсутність наразі нормативних документів на проектування та улаштування вікон і дверей у житлових і громадських будинках надає особливої актуальності даній розробці.
Стандарт направлений на забезпечення організацій нормативним документом, який дасть можливість проектувати вікна та двері, правильно і надійно виконувати будівельно-монтажні та ізоляційні роботи під час улаштування вікон та дверей.
Стандарт призначений для використання проектувальниками і будівельниками.
Стандарт поширюється на правила проектування та улаштування вікон і зовнішніх дверей із різних матеріалів (деревини, полівінілхлориду, алюмінію, сталі, комбінації цих матеріалів тощо).
Стандарт застосовують при проектуванні, розробці конструкторської і технологічної документації та улаштуванні вікон та дверей з використанням віконних і дверних блоків при будівництві, реконструкції і ремонті будівель і споруд різного призначення.
Стандарт застосовують при улаштуванні вікон та дверей у стіни будівель з різних матеріалів (деревини, цегли, бетону, природного каменю тощо), одно та багатошарові.
Стандарт може бути використаний при проектуванні вітражних і інших світлопрозорих конструкцій. Стандарт поширюється на будинки з умовною висотою не більше 73,5 м. Стандарт не поширюється на вікна і двері спеціального призначення (протизламні, куленепробивні, протипожежні тощо), а також на вікна та двері, призначені для неопалюваних приміщень.
Планований зміст розроблюваного стандарту ДСТУ-НБВ.2.6-ХХ:200Х |
У проекті з улаштування вікон та дверей мають бути враховані:
Мал. 2. Параметри, які необхідно витримувати під час кріплення:
da — максимальна корисна довжина дюбелю;
hv — мінімальна глибина кріплення;
d — діаметр свердлення отвору;
td — мінімальна глибина свердлення отвору для кріплення;
k — відстань дюбелю від крайка; L — довжина дюбелю
Мал. 3. Способи кріплення:
а) кріплення будівельними дюбелями
б) кріплення монтажними пластинами
в) кріплення шурупами будівельними
Мал. 4. Використання з’єднувальних профілів з підсилювачами для кріплення
широких (високих) сегментів вікна
5.4.2. Перевірочний розрахунок проводять згідно з додатком В.
ДОДАТОК В (довідковий) |
5.4.3 Класи опору водопроникності, повітропроникності визначають згідно
з ДБНВ.2.6-31.
5.4.4 Клас звукоізоляції та загального коефіцієнта світлопроникання
визначають згідно зі СНиП ІІ?12 та ДБНВ.2.5-28.
5.4.5 Вітрове навантаження визначають згідно з ДБНВ.1.2-2.
5.4.5.1 Попередній розрахунок віконного блоку на опір вітровим навантаженням
полягає у порівнянні розрахункового та допустимого прогинів елементів
віконного чи балконного дверного блоків.
5.4.5.2 Оскільки коробка блоку достатньо жорстко закріплена у прорізі,
статичний розрахунок проводять для імпостів. Розподілення тиску повітряного
потоку, що діє у якості плоского навантаження на вікно, здійснюється
через бісектрису кута у відповідності до зображеного на мал. 1. Для
визначення розміру В трикутного або трапецієподібного навантаження ділиться
навпіл коротка сторона. При цьому навантаження на коробку приходить
з одної поверхні, а на імпост — з обох межуючи поверхонь Припускається,
що коробка складається з окремих вертикальних та горизонтальних елементів,
які шарнірно з`єднані поміж собою. При цьому кожен окремий елемент,
що підданий дії вітрового навантаження, розглядається як шарнірно обперта
балка на двох опорах з рівномірно розподіленим на неї навантаженням.
Незважаючи на те, що з’єднання імпостів з коробкою додає жорсткості
конструкції, для збільшення надійності у розрахунках це не враховують.
Для визначення прогину f імпосту заданої жорсткості і довжини під дією
заданого згідно з 5.4.5 вітрового навантаження використовують нижче
наведену формулу:
Мал. 1. Схема розрахунку імпосту
Мал. 5. Принципова схема з’єднувального шва:
І — зовнішня водонепроникна паропроникна ділянка; ІІ — центральна теплоізоляційна ділянка; ІІІ — внутрішня пароізоляційна ділянка
Мал. 6. Вузол бічного примикання блоку з ПВХ-профілів до стінового прорізу без чверті:
І, ІІ, ІІІ — ділянки з’єднувального шва; 1 — паронепроникна стрічка; 2 — пінополіуретан; 3 — водонепроникна, паропроникна прокладка
Мал. 7. Вузол бічного примикання блоку з ПВХ-профілів до стінового прорізу з чвертю:
І, ІІ, ІІІ — ділянки з’єднувального шва; 1 — паронепроникна стрічка; 2 — пінополіуретан; 3 — водонепроникна, паропроникна прокладка
5.4.6 Підбір конструкції віконного чи дверного блоку завершують при
досягненні нормативних показників, вказаних в 5.4.1–5.4.6.
Зацікавлені особи можуть долучитися до фахового обговорення положень
цього стандарту, звернувшись до розробників: ВАТ «КиївЗНДІЕП», б-р Лесі
Українки, 26, м. Київ, 01133, тел.: (044) 286-3672, факс: 285-7481,
E-mail: zniiep@adam.kiev.ua.
Московських О.П.,
керівник відділу ВАТ «КиївЗНДІЕП».
За доповіддю на VІІ Міжнародному Конгресі
«Вікна. Двері. Фасадні системи. Архітектурне скло», Київ, 26, 27.01.201