Трудові відносини під час воєнного стану (оновлення)

15 березня 2022 року на пленарному засіданні Верховної Ради був прийнятий Проект Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 7160.

Особливості регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану:

• — переважає дія норм закону 7160 перед відповідними нормами законодавства про працю (за часом та за колом осіб);
• — розширили можливості встановлення випробування та укладення строкових трудових договорів;
• — для відвернення або ліквідації бойових дій передбачили можливість переведення працівника на іншу роботу без його згоди, якщо така робота не протипоказана йому за станом здоров’я;
• — встановили право працівника розірвати трудовий договір за власною ініціативою без попередження роботодавця у двотижневий строк у зв’язку з веденням бойових дій та загрозою для життя і здоров’я;
• — визначили особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку ліквідації підприємства, установи, організації у зв’язку із знищенням потужностей чи майна;
• — врегульовано особливості обліку часу роботи та часу відпочинку;
• — скасували більшість обмежень щодо роботи в нічний час, залучення до нічних і позанормових робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлення у відрядження (крім залучення лише за умов крайньої необхідності вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до одного року, та осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказані відповідні роботи);
• — встановили, що у випадку неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії така виплата може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність;
• — передбачили можливість призупинення трудового договору та тимчасового звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за трудовим договором тощо...

Міністерство економіки України підготувало роз'яснення популярних питань щодо відносин між роботодавцем і працівником під час воєнного часу.

Підприємство зупинилося через війну. Чи може роботодавець попросити працівника написати заяву на відпустку без заробітної плати?

Роботодавець не може відправляти у відпустку без заробітної плати без згоди працівника.

Закон України «Про відпустки» говорить лише про взаємну згоду.

Ініціатором може бути працівник:

Може бути згода і роботодавця, і працівника:

Підприємство або його частина не може функціонувати. Яка процедура оформлення?

Якщо бізнес через воєнні дії:

• — не може працювати,
• — неможлива робота частини підрозділів,
• — неможливо організувати роботу окремих працівників;

необхідно оформлювати простій згідно Кодексу законів про працю України:

Про простій робітник має попередити, якщо це не стосується структурного підрозділу або всього підприємства:

Чи є відповідальність за несвоєчасну оплату праці у регіонах, де тривають бойові дії?

У Мінекономіки вважають, що під час воєнного стану працедавець звільняється від відповідальності за порушення трудових зобов’язань. Однак після усунення форс-мажору (непереборної сили) працедавець має виконати всі свої зобов’язання перед працівниками.

Ці висновки ґрунтуються на низці положень.

24 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України за (ТПП) засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) — лист ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1 (pdf).

Трудові відносини регулюються Цивільним кодексом України:

Згідно ЦК звільнення від відповідальності відбувається внаслідок випадку або непереборної сили:

Проте Мінекономіки просить роботодавців вжити всіх можливих заходів для того, щоби робітники отримували зарплату вчасно. Наприклад, перевести бухгалтерів на дистанційну роботу. Забезпечити безперебійне управління бізнесом: за потреби призначити нового директора або тимчасово покласти обов’язки на його заступників.

Людина хоче піти у відпустку, щоб поїхати в інший регіон. Чи може роботодавець не дати їй відпустку і не відпустити?

Відповідно до статті 25 Закону України «Про відпустки» роботодавець в обов'язковому порядку надає відпустку без збереження заробітної плати за ініціативою працівника:

• — матері або батьку, який виховує дітей без матері,
• — чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці,
• — особам, якщо дитина потребує домашнього догляду,
• — учасникам війни,
• — особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною,
• — пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи,
• — особам з інвалідністю I та II груп,
• — особам, які одружуються,
• — працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу,
• — працівникам для догляду за хворим,
• — сумісникам,
• — працівникам на період проведення у відповідному населеному пункті антитерористичної операції, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях...

Надання відпустки, передбаченої статтею 26 вищезгаданого закону, здійснюється за згодою сторін.

Порядок надання щорічних відпусток визначається графіками:

Щорічні відпустки в зручний для працівника час надаються:

• особам віком до вісімнадцяти років;
• особам з інвалідністю;
• жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
• жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
• одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
• дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
• ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
• ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
• батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
• в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Водночас Мінекономіки висловило думку, що «в умовах воєнного часу роботодавець має право відмовляти працівникам, задіяним до робіт з підтримання критичної інфраструктурі та життєзабезпечення, у випадках, коли це прямо не заборонено законом». Це має бути пов'язано із забезпеченням безпеки та обороноздатності держави.

У якому випадку рахується простій і яка зарплата?

Відповідно до Кодексу законів про працю України:

Про початок простою робітник має попередити, якщо це не стосується структурного підрозділу чи всього підприємства:

У разі простою не з вини працівника доцільно оформити:

• — акт простою, в якому зафіксувати обставини, внаслідок яких виник простій, дату виникнення простою тощо.
• — наказ власника або уповноваженого ним органу, який міститиме перелік структурних підрозділів (працівників), на які поширюється простій, у випадку, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство, а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою.

У разі простою на підприємстві, установі, організації оплата здійснюється на умовах, визначених колективним договором або організаційно-розпорядчим актом роботодавця, але не менше двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України.