Трудова книжка у руці

Трудові відносини під час воєнного стану (оновлення)

Відповіді на поширені запитання

15 березня 2022 року на пленарному засіданні Верховної Ради був прийнятий Проект Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 7160.

Особливості регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану:

  • — переважає дія норм закону 7160 перед відповідними нормами законодавства про працю (за часом та за колом осіб);
  • — розширили можливості встановлення випробування та укладення строкових трудових договорів;
  • — для відвернення або ліквідації бойових дій передбачили можливість переведення працівника на іншу роботу без його згоди, якщо така робота не протипоказана йому за станом здоров’я;
  • — встановили право працівника розірвати трудовий договір за власною ініціативою без попередження роботодавця у двотижневий строк у зв’язку з веденням бойових дій та загрозою для життя і здоров’я;
  • — визначили особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку ліквідації підприємства, установи, організації у зв’язку із знищенням потужностей чи майна;
  • — врегульовано особливості обліку часу роботи та часу відпочинку;
  • — скасували більшість обмежень щодо роботи в нічний час, залучення до нічних і позанормових робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлення у відрядження (крім залучення лише за умов крайньої необхідності вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до одного року, та осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказані відповідні роботи);
  • — встановили, що у випадку неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії така виплата може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність;
  • — передбачили можливість призупинення трудового договору та тимчасового звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за трудовим договором тощо...

Міністерство економіки України підготувало роз'яснення популярних питань щодо відносин між роботодавцем і працівником під час воєнного часу.

  1. Підприємство зупинилося через війну. Чи може роботодавець попросити працівника написати заяву на відпустку без заробітної плати?
  2. Підприємство або його частина не може функціонувати. Яка процедура оформлення?
  3. Чи є відповідальність за несвоєчасну оплату праці у регіонах, де тривають бойові дії?
  4. Людина хоче піти у відпустку, щоб поїхати в інший регіон. Чи може роботодавець не дати їй відпустку і не відпустити?
  5. У якому випадку рахується простій і яка зарплата?

Підприємство зупинилося через війну. Чи може роботодавець попросити працівника написати заяву на відпустку без заробітної плати?

Роботодавець не може відправляти у відпустку без заробітної плати без згоди працівника.

Закон України «Про відпустки» говорить лише про взаємну згоду.

Ініціатором може бути працівник:

Стаття 25. Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку
Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:..

Може бути згода і роботодавця, і працівника:

Стаття 26. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Підприємство або його частина не може функціонувати. Яка процедура оформлення?

Якщо бізнес через воєнні дії:

  • — не може працювати,
  • — неможлива робота частини підрозділів,
  • — неможливо організувати роботу окремих працівників;

необхідно оформлювати простій згідно Кодексу законів про працю України:

Стаття 34. Тимчасове переведення на іншу роботу в разі простою
Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами...

Про простій робітник має попередити, якщо це не стосується структурного підрозділу або всього підприємства:

Стаття 113. Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)
Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб...

Чи є відповідальність за несвоєчасну оплату праці у регіонах, де тривають бойові дії?

У Мінекономіки вважають, що під час воєнного стану працедавець звільняється від відповідальності за порушення трудових зобов’язань. Однак після усунення форс-мажору (непереборної сили) працедавець має виконати всі свої зобов’язання перед працівниками.

Ці висновки ґрунтуються на низці положень.

24 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України за (ТПП) засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) — лист ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1 (pdf).

Трудові відносини регулюються Цивільним кодексом України:

Стаття 9. Застосування Цивільного кодексу України до врегулювання відносин у сферах господарювання, використання природних ресурсів, охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин

Згідно ЦК звільнення від відповідальності відбувається внаслідок випадку або непереборної сили:

Стаття 617. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання
1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Проте Мінекономіки просить роботодавців вжити всіх можливих заходів для того, щоби робітники отримували зарплату вчасно. Наприклад, перевести бухгалтерів на дистанційну роботу. Забезпечити безперебійне управління бізнесом: за потреби призначити нового директора або тимчасово покласти обов’язки на його заступників.

Людина хоче піти у відпустку, щоб поїхати в інший регіон. Чи може роботодавець не дати їй відпустку і не відпустити?

Відповідно до статті 25 Закону України «Про відпустки» роботодавець в обов'язковому порядку надає відпустку без збереження заробітної плати за ініціативою працівника:

  • — матері або батьку, який виховує дітей без матері,
  • — чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці,
  • — особам, якщо дитина потребує домашнього догляду,
  • — учасникам війни,
  • — особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною,
  • — пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи,
  • — особам з інвалідністю I та II груп,
  • — особам, які одружуються,
  • — працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу,
  • — працівникам для догляду за хворим,
  • — сумісникам,
  • — працівникам на період проведення у відповідному населеному пункті антитерористичної операції, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях...

Надання відпустки, передбаченої статтею 26 вищезгаданого закону, здійснюється за згодою сторін.

Порядок надання щорічних відпусток визначається графіками:

Стаття 10. Порядок надання щорічних відпусток
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Щорічні відпустки в зручний для працівника час надаються:

  • особам віком до вісімнадцяти років;
  • особам з інвалідністю;
  • жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
  • жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
  • одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
  • дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
  • ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
  • ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
  • батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Водночас Мінекономіки висловило думку, що «в умовах воєнного часу роботодавець має право відмовляти працівникам, задіяним до робіт з підтримання критичної інфраструктурі та життєзабезпечення, у випадках, коли це прямо не заборонено законом». Це має бути пов'язано із забезпеченням безпеки та обороноздатності держави.

У якому випадку рахується простій і яка зарплата?

Відповідно до Кодексу законів про працю України:

Стаття 34. Тимчасове переведення на іншу роботу в разі простою
Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Про початок простою робітник має попередити, якщо це не стосується структурного підрозділу чи всього підприємства:

Стаття 113. Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)
Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб...

У разі простою не з вини працівника доцільно оформити:

  • — акт простою, в якому зафіксувати обставини, внаслідок яких виник простій, дату виникнення простою тощо.
  • — наказ власника або уповноваженого ним органу, який міститиме перелік структурних підрозділів (працівників), на які поширюється простій, у випадку, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство, а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою.

У разі простою на підприємстві, установі, організації оплата здійснюється на умовах, визначених колективним договором або організаційно-розпорядчим актом роботодавця, але не менше двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України.

Знайдіть всі свої архітектурні рішення через OKNA.ua: Натисніть тут щоб зареєструватися. Ви виробник і хочете налагодити контакт з клієнтами? Натисніть сюди.
+380 44 237 XX XX +380 44 237 2567
vikna.uavikna.ua

Нове та найкраще