Проект ДБН “Будiвельна теплотехнiка”
| Житлово-комунальне господарство України є одним
із найбільш енергоємних секторів національної економіки, тому особливу
увагу слід наділяти методам нормування та розробки теплоізоляційних
характеристик огороджувальних конструкцій будинків. Недосконала нормативна
база по теплотехнічним показникам та по методам проектування приводить
до значних економічних витрат на поліпшення теплових умов в уже споруджених
будинках та під час їх реконструкції. У зв’язку із цим виникає необхідність
в упорядженні чинної в Україні нормативної документації в галузі будівельної
теплотехніки, перегляді й внесенні змін до державних норм і стандартів
стосовно сучасних енергозберігаючих вимог до будівель, конструкцій
і матеріалів, і узгодженні їх із міжнародними нормами й новими державними
стандартами, що розроблені на цей час в Україні. В наших статьях (див. № 2/2004 та № 3/2004 журналу “Окна. Двери. Витражи”) наведено обрунтування необхідності підвищення нормативних вимог до теплоізоляційних показників огороджувальної оболонки будинків в цілому та світлопрозорих конструкцій в частковості. Проблема рівня теплозахисту будинків пов’язана з екологічною проблемою довкілля. Витрати на опалення будинків з низькім рівнем теплоізоляції огороджувальних конструкцій обумовлюють високі екологічно небезпечні викиди при виробництві енергії. Підвищення теплозахисних властивостей огороджувальних конструкцій будинків та споруд приведе до зниження тепловитрат на їх опалення й, як наслідок, до зниження негативного впливу на довкілля. |
 |
У документі визначаються вимоги до теплозахисних характеристик зовнішніх конструкцій будинків у залежності від їх призначення, допустимі питомі тепловитрати будинків у залежності від кількості поверхів та призначення.
До Вашої уваги надається проект ДБН (в наданій редакції міститься в повному обсязі основна частина документи та додатки, що мають відношення до свтлопрозорих віконних конструкцій), що зараз проходить опрацювання в інститутах та будівельних фірмах України. Після аналізу зауважень і пропозицій фахівців, які, ми сподіваємось, висловлять і читачі журналу, буде розроблена остаточна редакція ДБН, що подається на затвердження Держбудом України.
Г. Фаренюк
керівник розробки, к.т.н.
ПРОЕКТ
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
БУДІВЕЛЬНА ТЕПЛОТЕХНІКА
Норми поширюються на будинки та споруди, що обігріваються, при новому
будівництві та при реконструкції й капітальному ремонті (термореновації,
термомодернізації та термореконструкції).
Норми встановлюють вимоги до теплотехнічних характеристик огороджувальних
конструкцій (поелементні вимоги) будинків і споруд, порядок проведення
розрахунків при проектуванні теплоізоляції будинків та споруд та вимоги
до теплотехнічних характеристик будинків і споруд в цілому.
Терміни та визначення, що використовуються в нормах, наведені в Додатку
А.
Перелік нормативних документів, на які є посилання в нормах, наведений
у Додатку Б.
1. Загальні принципи проектування теплоізоляції будинків
1.1. Норми встановлюють мінімально допустимий рівень теплоізоляції будинків
при їх проектуванні. За узгодженням з замовником (споживачем, інвестором)
рівень теплоізоляції будинку, що проектується, може перевищувати нормативні
показники.
1.2. При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових
конструкцій слід розташовувати із внутрішньої сторони шари з матеріалів,
що мають більш високу теплопровідність, теплоємкість й опір паропроникненню.
1.3. При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі термічно
неоднорідних огороджувальних конструкцій слід прагнути до зниження ступеня
термічної неоднорідності в площині фасаду будинку. Теплопровідні елементи
огороджень — внутрішні перегородки, колони, балки, вентиляційні канали
й інші, не повинні приводити до значної термічної неоднорідності. Повітропроводи,
вентиляційні канали й труби, що частково проходять у товщі зовнішніх огороджень,
слід заглиблювати до поверхні теплоізоляції з теплої сторони. Необхідно
передбачати заходи контролю із забезпечення щільного примикання теплоізоляційних
матеріалів до теплопровідних включень. У разі наявності в конструкціях
теплопровідних включень, ненаскрізні включення слід розташовувати ближче
до теплої сторони огородження; у наскрізних, головним чином, металевих
включеннях (профілях, стержнях, болтах, віконних рамах) слід передбачати
теплоізоляційні включення з матеріалів теплопровідністю не більш 0,35
Вт/(м К).
1.4. При проектуванні нових і реконструкції існуючих будинків слід застосовувати
теплоізоляцію з ефективних матеріалів, розташовуючи її з зовнішньої сторони
огороджувальної конструкції. Не рекомендується застосовувати теплоізоляцію
з внутрішньої сторони через можливе накопичення вологи в теплоізоляційному
шарі, що приводить до незадовільного тепловологісного стану конструкції
й приміщення в цілому, а також до зниження теплової надійності огороджувальної
оболонки будинку.
1.5. Для забезпечення оптимальних параметрів енерговитрат будинків у холодну
й перехідну пори року слід дотримуватись наступних вимог:
— об’ємно-планувальні рішення будинку повинні забезпечувати найменшу площу
зовнішніх огороджувальних конструкцій для будинків однакового об’єму з
розміщенням більш теплих і вологих приміщень біля внутрішніх стін будинку;
— доцільно передбачати блокування сусідніх будинків із забезпеченням їхнього
надійного примикання;
— передбачати прибудову тамбурних приміщень за вхідними дверима;
— прагнути до забезпечення меридіональної чи близької до неї орієнтації
поздовжнього фасаду будинку;
— прагнути до забезпечення термічної однорідності конструктивних рішень
огороджень захисної оболонки будинку;
— здійснювати вибір матеріалів для герметизації стикових з’єднань і швів
зовнішніх огороджувальних конструкцій та елементів, а також міжквартирних
огороджувальних конструкцій на підставі забезпечення необхідних вимог
з їх експлуатаційної надійності та ремонтопридатності;
— передбачати розміщення опалювальних приладів, як правило, під віконними
прорізами стін з установленням тепловідбивної теплоізоляції між приладами
й зовнішньою стіною.
1.6. Заповнення зазорів у примиканнях вікон і балконних дверей до конструкцій
зовнішніх стін рекомендується проектувати із застосуванням синтетичних
спінюючихся матеріалів. Усі притвори вікон і балконних дверей повинні
мати ущільнюючі прокладки (не менше двох), виконані з силіконових матеріалів
чи морозостійкої гуми довговічністю не менш ніж 15 років (ГОСТ 19177).
Встановлення скла у вікна й балконні двері рекомендується робити з застосуванням
силіконових мастик. Глухі частини балконних дверей слід утеплювати теплоізоляційним
матеріалом.
1.7. Віконні коробки в дерев’яних чи пластмасових плетіннях незалежно
від кількості шарів скла слід розташовувати у віконному прорізі на глибину
обрамляючої “чверті” (50-120 мм) від площини фасаду термічно однорідної
стіни посередині теплоізоляційного шару в багатошарових конструкціях стін,
заповнюючи простір між віконною коробкою й внутрішньою поверхнею “чверті”,
як правило, спінюючимся теплоізоляційним матеріалом. Віконні блоки слід
закріплювати на більш міцному (зовнішньому чи внутрішньому) шарі стіни.
У разі застосування мансардних вікон варто передбачати надійну в експлуатації
гідроізоляцію примикання покрівлі до віконного блоку. Для підвищення температури
внутрішньої поверхні прорізів вікон із ПВХ профілів, алюмінієвих профілів,
дерев’яних брусків товщиною до 100 мм на поверхні укосів із боку кімнати
слід встановлювати теплоізолючі елементи з використанням ефективних утеплювачів
або відбивної ізоляції.
1.8. При проектуванні будинків слід передбачати захист внутрішньої й зовнішньої
поверхонь стін від впливу вологи та атмосферних опадів із використанням
оздоблювально-захисних шарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування),
які обираються в залежності від матеріалу стін, їх конструктивного рішення
та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції, що контактують із рунтом,
слід захищати від рунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх
і внутрішніх) вище вимощення будинку, а також нижче рівня підлоги цокольного
чи підвального поверху горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині
стін — вертикальної гідроізоляції.
1.8.1. При проектуванні стінових огороджувальних конструкцій, що контактують
із рунтом, у будинках без підвалу слід утеплювати стіни фундаменту на
глибину 0,5 м нижче поверхні рунту, у будинках із підвалом слід утеплювати
стіни підвалу на глибину 1,0 м нижче рівня рунту.
1.9. При проектуванні стін із повітряними прошарками слід враховувати
наступні положення:
1.9.1. Замкнені повітряні прошарки влаштовують для підвищення рівня теплоізоляції
огороджувальних конструкцій.
1.9.2. Замкненим повітряним прошарком є тільки той прошарок, що надійно
огороджений від повітря приміщення чи вулиці конструктивними шарами зі
спеціальною герметизацією притворів і швів. Прошарок у цегляній кладці
з товщиною шарів у 1 цеглу й менше не є замкненим.
1.9.3. Розмір замкненого повітряного прошарку за висотою повинен бути
не більше висоти поверху й не більше 6 м, розмір за товщиною — не менше
6 мм і не більше 100 мм.
1.9.4. Замкнені повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче
до холодного боку огородження.
1.9.5. При встановленні відбивної ізоляції в конструкціях обов’язково
повинні утворюватися один-два замкнених повітряних прошарки. Ізоляція
встановлюється відбивним шаром у бік джерела теплової енергії — приміщення
для опалювальних будинків, сонця — для будинків, що охолоджуються.
1.9.6. Вентильовані повітряні прошарки організують для видалення вологи
з товщі конструкцій та запобігання влагонакопиченню в товщі конструкцій.
1.9.7. Вентильовані повітряні прошарки повинні бути товщиною не менше
30 мм і не більше 150 мм.
1.9.8. Вентильовані повітряні прошарки розташовуються між зовнішнім захисно-оздоблювальним
шаром та теплоізоляцією.
1.9.9. Поверхню теплоізоляції, що звернена в бік вентильованого прошарку,
слід закривати повітрогідрозахисним шаром. Допускається застосовувати
як захисний шар відбивну ізоляцію, розташовану відбиваючим шаром у бік
повітряного прошарку, з перфорацією відбивного шару з коефіцієнтом не
менше 0,1.
1.9.10. Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим прошарком
повинен мати вентиляційні отвори, площа яких визначається з умов забезпечення
руху повітря в обсязі, необхідному для видалення вологи з товщі конструкції
розрахунку.
1.9.11. Нижні (верхні) вентиляційні отвори, як правило, слід сполучати
із цоколями (карнизами), при цьому для нижніх отворів бажане сполучення
функцій вентиляції та відводу води.
1.9.12. При використанні у якості зовнішнього захисно-оздоблювального
шару з цегляної кладки завтовшки в
1 цеглину слід організовувати вентиляційні отвори за рахунок часткового
незаповнювання розчином горизонтальних швів з виконанням вимог п. 1.9.10.
1.10. Організація необхідного повітрообміну приміщень повинна забезпечуватися
з урахуванням реальної повітропроникності закладених у проект віконних
і дверних конструкцій на підставі результатів випробувань спеціалізованих
лабораторій у галузі будівельної теплотехніки (незалежних чи тих що входять
до складу інститутів Держбуду України).
1.11. Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів
приймаються відповідно до положень ДБН. Проектування конструкцій із матеріалів,
що не відображені в нормах, можливе тільки при наявності результатів випробувань,
отриманих у спеціалізованих лабораторіях у галузі будівельної теплотехніки
(незалежних чи тих, що входять до складу інститутів Держбуду України).
1.12. Проектування теплоізоляційної оболонки будинків слід здійснювати
із застосуванням теплоізоляційних конструкцій і матеріалів, довговічність
яких складає не менш ніж 25 років; а для змінних ущільнювачів — із довговічністю
не менш ніж 15 років.
2. Поелементне проектування теплоізоляції будинків
2.1. Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалювальних будинків та
споруд і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, температури
повітря в яких відрізняються на 3 °С та більше, обов’язкове виконання
умов
R0пр > R0min , (1)
Dtпр < Dtcг , (2)
tвmin > tmin , (3)
R0пр — приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції
чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних
огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений
опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2ЧК/Вт;
R0min — мінімальне значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної
конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне
значення світлопрозорої огороджувальної конструкції, відповідно, м2ЧК/Вт;
Dtпр — різниця температур між температурою внутрішнього повітря і приведеною
температурою огороджувальної конструкції, °С;
Dtcг — різниця температур, що допускається за санітарно-гігієнічними вимогами,
°С;
tвmin — мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах теплопровідних
включень огороджувальної конструкції, °С;
tmin — мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні
при розрахункових значеннях температур внутрішнього й зовнішнього повітря,
°С.
| Вид огороджувальної конструкцiї |
Мiнiмальне значення опору теплопередачi, м2
К/Вт, для температурної зони
|
|||
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
| Зовнiшнi стiни |
2,8
|
2,5
|
2,2
|
2,0
|
| Покриття й перекриття неопалювальних горищ |
3,0
|
2,9
|
2,5
|
2,0
|
| Перекриття над проїздами та холодними пiдвалами, що межують iз холодним повiтрям |
3,3
|
3,2
|
3,0
|
2,5
|
| Перекриття над неопалюваними пiдвалами, що розташованi вище рiвня землi |
2,8
|
2,6
|
2,2
|
2,0
|
| Перекриття над неопалюваними пiдвалами, що розташованi нижче рiвня землi* |
2,5
|
2.3
|
2.0
|
1.8
|
| Вiкна, балконнi дверi, вiтрини, вiтражi, свiтлопрозорi фасади |
0,6
|
0,56
|
0,5
|
0,45
|
| Вхiднi дверi в багатоквартирнi будинки |
0,44
|
0,41
|
0,39
|
0,32
|
| Вхiднi дверi в малосiмейнi будинки та в квартири, що розташованi на перших поверхах багатоповерхових будинкiв |
0,6
|
0,56
|
0,54
|
0,45
|
| Вхiднi дверi в квартири, що розташованi вище першого поверху |
0,25
|
0,25
|
0,25
|
0,25
|
| * — Для будинкiв садибного типу i будинкiв до 4 поверхiв показники збiльшуються в 1,2 рази | ||||
2.2. Мінімальне значення, R0min опору теплопередачі непрозорих огороджувальних
конструкцій, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорих огороджувальних
конструкцій і дверей житлових і громадських будинків встановлюється за
табл. 1 в залежності від температурної зони експлуатації будинку, що приймається
за додатком В.
2.3. При реконструкції будинків, що виконується з метою їх термомодернізації
допускається приймати значення R0min по табл.1 з коефіцієнтом 0,8.
2.4. Мінімальне значення, R0min опору теплопередачі непрозорих огороджувальних
конструкцій, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорих огороджувальних
конструкцій, дверей та воріт промислових (сільськогосподарських) будинків
встановлюється за табл. 2 в залежності від температурної зони експлуатації
будинку, що приймається за додатком В, вологісного режиму внутрішнього
середовища, що визначають за додатком Г, і теплової інерції огороджувальних
конструкцій, D, що розраховується за формулою
де Ri — термічний опір i-го шару конструкції, що розраховується за формулою
де di — товщина i-го шару конструкції, м;
li — теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м К);
si — коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м2 К);
n — кількість шарів в конструкції вздовж напрямку теплового потоку.
Табл.2. Мiнiмальнi значення опору теплопередачi огороджувальних конструкцiй промислових будинкiв
| Вид огороджувальної конструкцiї |
Мiнiмальне значення опору теплопередачi, м2
К/Вт, для температурної зони
|
|||
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
| Зовнiшнi непрозорi стiни будинкiв з сухим i нормальним режимом те саме для малоiнерцiйних (з D . 1.5) конструкцiй з вологим i мокрим режимом те саме для малоiнерцiйних (з D . 1.5 ) конструкцiй з надлишками явного тепла (бiльше 23 Вт/м3) |
1,0 1,2 1,3 1,5 0,5 |
0,9 1,0 1,2 1,3 0,45 |
0,85 0,95 1,1 1,2 0,4 |
0,7 0,85 0,9 1,0 0,35 |
| Покриття й перекриття будинкiв з сухим i нормальним режимом те саме для малоiнерцiйних (з D . 1.5) конструкцiй з вологим i мокрим режимом те саме для малоiнерцiйних (з D . 1.5) конструкцiй з надлишками явного тепла (бiльш 23 Вт/м3) |
1,3 1,5 1,6 1,8 0,5 |
1,2 1,4 1,5 1,7 0,45 |
1,1 1,3 1,4 1,5 0,4 |
0,9 1,1 1,2 1,4 0,35 |
| Перекриття над проїздами й пiдвалами те саме для малоiнерцiйних (з D . 1.5) конструкцiй |
1,8
2,2 |
1,7
2,0 |
1,6
1,9 |
1,4
1,7 |
| Дверi й ворота будинкiв з сухим i нормальним режимом з вологим i мокрим режимом з надлишками явного тепла (бiльш 23 Вт/м3) |
0,55 0,72 0,2 |
0,55 0,65 0,2 |
0,5 0,6 0,2 |
0,42 0,54 0,2 |
| Вiкна й зенiтнi лiхтарi будинкiв iз сухим i нормальним режимом з вологим i мокрим режимом з надлишками явного тепла (бiльш 23 Вт/м3) |
0,42 0,45 0,18 |
0,39 0,42 0,18 |
0,39 0,42 0,18 |
0,32 0,35 0,18 |
2.5. Мінімальне значення, R0min опору теплопередачі внутрішніх конструкцій,
що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, що
відрізняються більш ніж на 3°С (стіни, перекриття), і приміщень із поквартирним
регулюванням теплоносія визначають за формулою
де tв1, tв2 — розрахункові температури повітря в приміщеннях, °С, що приймаються за додатком Д;
aв — коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, м2 К/Вт, що приймається за додатком Е .
2.6. Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця температур (температурний перепад), Dtcг, °С, приймається в залежності від призначення будинку і виду огороджувальної конструкції, за табл. 3
2.7. Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні, tmin, термічно неоднорідних непрозорих огороджувальних конструкцій, у зонах теплопровідних включень, у кутах і укосах віконних і дверних прорізів повинна бути не менше температури точки роси tр при розрахункових значеннях температури й відносної вологості внутрішнього повітря, що приймаються в залежності від призначення будинку за додатком Д, і розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому в залежності від температурної зони експлуатації будинку за додатком Ж. Значення температури точки роси наведені в додатку И.
2.8. Мінімальна температура на внутрішній поверхні, tmin, світлопрозорих огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків, включаючи стулки, коробки, імпости й зони дистанційних рамок, повинна бути не менш 4°С, виробничих будинків — не менше 0°С при розрахунковому значенні температури внутрішнього повітря, прийнятої в залежності від призначення будинку за додатком Д, і розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому за додатком Ж.
2.9. Оцінка конструктивного рішення огороджувальної конструкції, що проектується чи обстежується, здійснюється на підставі виконання умов (1)-(3) за результатами випробувань теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій, проведених за ДАТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99), ГОСТ 26254-84 спеціалізованими в області будівельної теплотехніки лабораторіями або за результатами теплових розрахунків конструкцій.
2.10. Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою
де — aв , aз — коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2 К), що приймаються за додатками Е та К відповідно,
di — товщина i-го шару огороджувальної конструкції,
n — кількість шарів огороджувальної конструкції,
lip — теплопровідність i-го шарую чи огороджувальної конструкції у розрахункових умовах експлуатації. Розрахункові умови експлуатації (А чи Б) приймаються в залежності від розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення та конструктивного рішення огородження за додатком Л. Розрахункові значення теплопровідності визначаються для кожного виду матеріалу за додатком М.
2.11. Приведений опір теплопередачі термічно неоднорідної непрозорої огороджувальної конструкції, у тому числі конструкції з фасадним утепленням при розміщенні утеплювача за допомогою анкерних елементів, розраховується за формулою
або за формулою
де Ri — термічний опір термічно однорідної зони, що встановлюється відповідно до визначень, наведених у додатку А, встановлюється експериментально або на підставі результатів розрахунків двомірного (тривимірного) температурного поля й розраховується за формулою (для замкнених повітряних прошарків Ri визначається за додатком Н):
де t–ві, t–зі — середні температури внутрішньої і зовнішньої поверхні термічно однорідної зони, відповідно;
qi — тепловий потік через термічно однорідну зону,
Fi — площа термічно однорідної зони;
Fo — площа огороджувальної конструкції;
kj — лінійний коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м К), j-го теплопровідного включення, що визначається за результатами розрахунків двомірних (тримірних) температурних полів;
Lj — лінійний розмір, м, теплопровідного включення по внутрішній поверхні термічно неоднорідної огороджувальної конструкції.
Табл.3. Допустимий температурний перепад
| Призначення будинку |
Вид огороджувальної конструкцi
|
||
|
Стiни (зовнiшнi, внутрiшнi)
|
Покриття та перекриття горищ
|
Перекриття над пiд’їздами та пiдвалами
|
|
| Житловi будинки, дитячi установи, школи, iнтернати |
4,0
|
3,0
|
2,0
|
| Громадськi будинки, крiм вказаних в п.1, адмiнiстративнi та побутовi, за виключенням примiщень з вологим або мокрим режимами |
5,0
|
4,0
|
2,5
|
| Виробничi будинки з сухим та нормальним режимом експлуатацiї |
7,0
|
5,0
|
2,5
|
| Виробничi будинки з вологим та мокрим режимом експлуатацi |
tв-tр
|
0,8 (tв-tр)
|
2,5
|
| Виробничi будинки з надлишками явного тепла (бiльше 23 Вт/м3) |
12
|
12
|
2,5
|
2.12. Приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою
де R0cп — опір теплопередачі світлопрозорої ділянки, що приймається в
залежності від характеристик засклення (склопакетів) — відстані між шарами
скла, виду газу в проміжку між склами та ступені чорноти поверхні скла,
відповідно до додатку П;
ku, kс , kр, kd, kr, kу — лінійні коефіцієнти теплопередачі, Вт/(м К),
відповідно імпоста, стулок, рами, дистанційних рамок склопакета, ригелів
чи стійок, інших елементів світлопрозорої конструкції, що визначаються
за розрахунками двомірних температурних полів;
Lu, Lс , Lр, Ld, Lr, Lу — лінійні розміри, м, відповідно імпоста, стулок,
рами, дистанційних рамок склопакета, ригелів чи стійок, інших елементів
світлопрозорої конструкції, що визначаються за розрахунками двомірних
температурних полів.
2.13. Для огороджувальних конструкцій з коефіцієнтом засклення не більше
0,18 температурний перепад Dtпр у разі оцінки виконання умови (2) розраховується
тільки для непрозорої частини за формулою
де tвнппр — приведена температура внутрішньої поверхні, °С, термічно
неоднорідної непрозорої конструкції, що розраховується при розрахунковій
температурі внутрішнього повітря, прийнятої в залежності від призначення
будинку за додатком Д, і розрахунковому значенні температури зовнішнього
повітря, прийнятій залежно від температурної зони експлуатації будинку
за додатком Ж, за формулою
2.14. Для огороджувальних конструкцій, з коефіцієнтом засклення 0,18 і більше температурний перепад Dtпр при оцінці виконання умови (2) розраховується за формулою
де tвспр — приведена температура внутрішньої поверхні, °С, світлопрозорої частини огороджуючої конструкції, що розраховується за формулою
де tсп tі, tс , tр, td, tr, tу — середні температури внутрішньої поверхні,
°С, склопакета чи скла, імпоста, стулок, рами, дистанційних рамок склопакету,
ригелів чи стійок, інших елементів світлопрозорої конструкції відповідно;
Fcп, Fі, Fс , Fр, Fd, Fr, Fу — лінійні розміри, м, відповідно склопакета
чи скла, імпоста, стулок, рами, дистанційних рамок склопакету, ригелів
чи стійок, інших елементів світлопрозорої конструкції.
2.15. Температури внутрішньої поверхні термічно неоднорідної огороджуючої
конструкції, у зонах теплопровідних включень, у кутах, укосах віконних
і дверних прорізів, температури внутрішньої поверхні світлопрозорих огороджувальних
конструкцій, у зонах стулки, коробки, імпостів, дистанційних рамок, tвmin,
визначаються на підставі розрахунків двомірних температурних полів.
3. Теплотехнічні показники будинків
3.1. Питомі тепловтрати будинків, що опалюються, повинні відповідати умові
Uбуд < Umax , (16)
де Uбуд — фактичні чи розрахункові питомі тепловтрати, що визначаються
з п. 3.2,
Umax — максимально припустиме значення питомих тепловтрат будинку за опалювальний
період, МДж/(м2 Ч градусо-діб), що визначається в залежності від призначення
будинку та його поверховості за табл. 4
3.2. Оцінка експлуатаційної характеристики будинку здійснюється виходячи
з виконання умови (16) на підставі результатів проведення енергетичного
аудиту будинку, проведеного спеціалізованими в галузі будівельної теплотехніки
лабораторіями за методиками з виконання вимірів, що атестовані у встановленому
порядку, або з використанням комп’ютерних математичних моделей теплового
режиму будинку, а також за результатами розрахунків за додатком Р.
| Призначення будинку |
Кiлькiсть поверхiв
|
|||
|
1-3
|
4-5
|
6-9
|
10 i бiльше
|
|
| Житловi будинки |
100
|
90
|
80
|
70
|
| Громадськi й офiснi будинки |
130
|
120
|
100
|
90
|
| Лiкувальнi та дитячi навчальнi заклади |
120
|
110
|
100
|
|
| Дошкiльнi заклади |
140
|
|||
4. Визначення показників теплостойкості
4.1. Для житлових, громадських та офісних будинків, навчальних та лікувальних
установ обов’язкове виконання умов:
теплостійкості в літній період року для зовнішніх огороджувальних конструкцій
А tв < 2,5 (17)
теплостійкість в зимовий період року для внутрішнього повітря приміщень
при наявності центрального опалення
А tв < 1,5 (18)
при наявності теплоакумуляційного опалення:
А tв < 2,5 (18a)
Примітка. При наявності в будинку центрального опалення з автоматичним
регулюванням температури внутрішнього повітря теплостійкість приміщень
в холодний період року не нормується;
теплостійкості в зимовий період року для зовнішніх огороджувальних конструкцій
Dtпру < 10 (19)
де А tв— амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих
огороджувальних конструкцій, °С;
Atв— амплітуда коливань температури внутрішнього повітря, °С;
Dtпру — різниця між температурою внутрішнього повітря та приведеною температурою
внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції у період коливання температури
навколишнього середовища.
4.2. Оцінка виконання умови (18) здійснюється за результатами випробувань,
проведених за ГОСТ 26253-84 спеціалізованими в галузі будівельної теплотехніки
лабораторіями, або за результатами розрахунків за додатком С.
4.3. Оцінка виконання умови (19) здійснюється за результатами розрахунків
амплітуди — коливань температури зовнішнього повітря, Аtв за формулою
де Un — тепловтрати приміщення, Вт, що визначаються за п. 3.2;
m — коефіцієнт нерівномірності тепловіддачі системи опалення, приймається за додатком Т;
Fj — площа внутрішньої поверхні j-й зовнішньої огороджувальної конструкції, м2;
J — кількість зовнішніх огороджувальних конструкцій у приміщенні;
Bj — коефіцієнт теплоглинання, Вт/(м2 °С), внутрішньої поверхні j-й зовнішньої огороджувальної конструкції приміщення, що визначається за формулою
де Yв — коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні огородження, Вт/(м2
°С), визначається відповідно до додатку У.
4.4 Різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою
внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції у період коливання температури
навколишнього середовища визначається за формулою
де tв — розрахункове значення температури внутрішнього повітря, що приймається в залежності від призначення будинку за додатком Д;
tз — розрахункове значення температури зовнішнього повітря, що приймається в залежності від температурної зони експлуатації будинку за додатком Ж;
R0пр— те саме, що в формулі (1).
5. Визначення теплозасвоєння поверхні підлоги
5.1. Для поверхні підлоги житлових, громадських будинків і приміщень промислових
будинків із постійними робітничими місцями обов’язкове виконання умови
Yп < Yпн , (23)
де Yп — показник теплозасвоєння поверхні підлоги,
Yпн — припустиме значення показника теплозасвоєння поверхні підлоги, що
визначається з табл.5
|
Призначення будiвлi
|
Показник
теплозасвоєння поверхнi пiдлоги, Вт/(м2 °С) |
| Житловi будинки, дошкiльнi заклади, лiкувальнi й дитячi навчальнi заклади |
12
|
| Громадськi, адмiнiстративнiй офiснi будiвлi |
14
|
| Дiлянки з постiйними робочими мiсцями в опалюваних примiщеннях виробничих будинкiв |
17
|
5.2. Оцінка виконання умови (23) здійснюється за результатами випробувань, проведених за ГОСТ 25609-83 лабораторіями, що спеціалізуються в галузі будівельної теплотехніки, або за результатами розрахунків показника теплозасвоєння поверхні підлоги за додатком Ф.
6. Визначення повітропроникності огороджувальних
конструкцій
6.1. Для огороджувальних конструкцій опалювальних будинків обов’язкове
виконання умови
Rи > Rитр , (24)
де Rи — опір повітропроникненю огороджувальної конструкції, м2Чгод Па/кг,
Rитр — необхідний опір повітропроникності, м2ЧгодЧПа/кг.
6.2. Для непрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності
визначається за формулою
де Dp — розрахункова різниця тисків визначається за формулою
де H — висота будинку (від поверхні землі до верху карниза), м;
gз, gв — густина відповідно зовнішнього та внутрішнього повітря, Н/м3, що розраховується за формулами:
gз = 3463 / (273+tз);
gв = 3463 / (273+tв), (27)
tз — розрахункове значення температури зовнішнього повітря, °С, що приймається в залежності від температурної зони за додатком Ж;
tв — розрахункове значення температури внутрішнього повітря, °С, що приймається в залежності від призначення будинку за додатком Д;
n — максимальна із середніх швидкостей вітру за румбами за січень, м/с, повторюваність яких складає 16% та більше, прийнята згідно СниП 2.01.01;
Gн — допустима повітропроникність огороджувальної конструкції, що визначається в залежності від виду огороджувальної конструкції, кг/(м2 год), за табл. 6. Табл. 6 Значення повiтропроникностi огороджувальних конструкцiй
| Огороджувальна конструкцiя |
Припустима
повiтропроникнiсть, Gн, кг/(м2 год) |
| Зовнiшнi непрозорi конструкцiї житлових i громадських будинкiв |
0,5
|
| Зовнiшнi непрозорi конструкцiї промислових будинкiв |
1,0
|
| Стики мiж елементами (панелями) непрозорих конструкцiй житлових i громадських будинкiв |
0,5*
|
| Стики мiж елементами (панелями) непрозорих конструкцiй промислових будинкiв |
1,0*
|
| Свiтлопрозорi конструкцiї житлових та громадських будинкiв, виробничих будинкiв iз кондицiонуванням примiщень |
6,0
|
| Свiтлопрозорi конструкцiї промислових будинкiв |
10,0
|
| Вхiднi дверi до квартир |
1,5
|
| * — розмiрнiсть кг/(м год) | |
6.3. Для світлопрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності
визначається за формулою
де Dp0 = 10Па — різниця тисків, при якому визначається масова повітропроникність
світлопрозорої конструкції при випробуваннях за ДСТУ Б В.2.6-18-2000.
6.4. Оцінка виконання умови (24) здійснюється за результатами випробувань,
проведених за ДСТУ Б В.2.6-18-2000 спеціалізованими лабораторіями в галузі
будівельної теплотехніки або за результатами розрахунків.
6.5. Опір повітропроникненю непрозорих огороджувальних конструкцій розраховується
за формулою
де Rui— опір повітропроникності i-го шару конструкції, що приймається за додатком Х, м2.год.Па/кг; N — кількість шарів у конструкції.
6.6. Опір повітропроникності світлопрозорих огороджувальних конструкцій визначається за формулою
де n — показник режиму фільтрації світлопрозорої конструкції, отриманий в результаті випробувань, проведених за ДСТУ Б В.2.6-18-2000 спеціалізованими лабораторіями в галузі будівельної теплотехніки,
Gs — повітропроникність світлопрозорої конструкції, кг/(м2 год), при Dp0 = 10Па, отримана в результаті сертифікаційних випробувань, проведених за ДСТУ Б В.2.6-18-2000 спеціалізованими лабораторіями в галузі будівельної теплотехніки;
6.7. При Rис більше Rитр у 5 і більше разів необхідно передбачати механічну вентиляцію приміщень або змінювати конструкцію обрамлення світлопрозорих конструкцій шляхом встановлення в них регулюючих вентиляційних елементів.
7. Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій
7.1. Для зовнішніх огороджувальних конструкцій
будинків, які опалюються, обов’язкове виконання умови
Dw < wд , (31)
де Dw — збільшення вологи матеріалу у товщі шару, у якому може відбуватися
конденсація вологи в конструкції, за холодний період року, % за масою;
wд — допустима вологість матеріалу, у шарі якого може відбуватися конденсація
вологи, % за масою, що визначається в залежності від виду матеріалу за
табл. 7.
7.2. Зона конденсації визначається за характером розподілу парціального
тиску водяної пари, e(х), і насиченої водяної пари E(х) у товщі шарів
огороджувальної конструкції. Парціальний тиск водяної пари в товщі шару
матеріалу в перетині x, Па, визначається за формулою
де eв — парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря, Па, що визначається за розрахунковим значенням температури й вологості в залежності від призначення будинку за додатком Д, і значенням парціального тиску насиченої водяної пари, у залежності від температури за додатком Ц, та за формулою
eв = 0,01 jв x Eв (33)
eз — парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря, що визначається за СНиП 2.01.01 для періоду найбільш холодного місяця року, Па;
R0e — опір паропроникненню огороджувальної конструкції, м2год Па/мг;
Rxe — опір паропроникненню огороджувальної конструкції на відстані x від внутрішньої поверхні, м2год Па/мг.
Парціальний тиск насиченої водяної пари, E(x), Па, визначається за додатком Ц в залежності від розподілу температури в товщі конструкції, що розраховується, за формулою
7.3. Опір паропроникненню огороджувальної конструкції й окремих її шарів розраховується за формулою
де dx — товщина x-го шару;
mx— коефіцієнт паропроникнення матеріалу x-го шару, що визначається за додатком М.
Табл. 7. Допустиме збiльшення вологостi матерiалу в конструкцiї в холодний перiод року
| Найменування матерiалу |
wд, %
|
| Мiнераловатнi та скловолокнистi вироби |
3
|
| Пiнополiстирол |
2
|
| Пiнополiуретан |
3
|
| Плити з фенольно-резольних та карбамiдо-формальдегiдних пiнопластiв |
7
|
| Нiздрюватi бетони (газобетон, пiнобетон, газосилiкат та iн.) |
1,5
|
| Бетони легкi |
2
|
| Виробi перлитовi |
2,5
|
| Плити з природних органiчних та неорганiчних матерiалiв |
7
|
| Теплi розчини |
2
|
| Вироби з кремнезиту |
2,5
|
| Цегляна кладка |
1,5
|
| Пiногазоскло |
1,5
|
| Кладка iз силiкатної цегли |
2,0
|
| Засипки з керамзиту, шунгiзиту |
3
|
| Важкий бетон, цементно-пiщаний розчин |
2
|
7.4. При e(х) < E(х) умова (31) вважається виконаною.
7.5. При e(х) = E(х) у будь-якому з перетинів огороджувальної конструкції
проводиться розрахунок приросту вологи в шарі матеріалу Dw, у якому відбувається
конденсація вологи (при розташуванні зони конденсації на границі шарів
матеріалу — приріст розраховується для шару прилеглого до зони конденсації
з боку внутрішньої поверхні) за формулою
де P — кількість вологи, що конденсується в товщі огороджувальної конструкції кг/м2, за період вологонакопичення, розраховується за формулою
де ek — парціальний тиск водяної пари, Па, у зоні конденсації, що визначається за формулою (32);
Rke — опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до зони початку конденсації, м2 год Па/мг, що визначається за формулою (34);
R0e— те саме, що в формулі (32);
Z — період вологонакопичення, години, що визначається за СНиП 2.01.01 (для періоду із середньомісячними температурами зовнішнього повітря менше +8 °С;
dk — товщина шару матеріалу, у якому відбувається накопичення вологи, що конденсується (від зони конденсації до внутрішньої поверхні шару);
gk — густина шару матеріалу, у якому відбувається конденсація вологи, що визначається за додатком М.
Додаток А
Терміни та визначення
|
Термiн
|
Умовне
позначення |
Розмiрнiсть
|
Фiзичний змiст
|
| Теплопровiднiсть |
л
|
Вт/(м К)
|
Кiлькiсть теплоти, що передається через одиницю площi
(м2) шару матерiалу за одиницю часу (с) при стацiонарному градiєнтi температур 1К/м |
| Теплоємнiсть масова |
С
|
Дж/(кг К)
|
Кiлькiсть теплоти, яку необхiдно пiдвести чи вiдiбрати вiд 1 кг матерiалу, щоб змiнити його температуру на 1 К |
| Коефiцiєнт теплостiйкостi Найдите все свои архитектурные решения через OKNA.ua: Нажмите здесь чтобы зарегистрироваться. Вы производитель и хотите наладить контакт с клиентами? Кликните сюда. Рассказать друзьям Присоединяйтесь, чтобы быть в курсе и получать еженедельную рассылку OKNA.ua +380 44 501 XX XX +380 44 501 8736
+380 44 501 XX XX +380 67 467 1426  Другие статьи на темуНовое и лучшее |
