Пропозиції Міністерства з питань надзвичайних ситуацій щодо протипожежного захисту висотних житлових будинків з умовною висотою понад 67 м

 10 494
На підставі даних пропозицій Державний комітет з архітектури і будівництва розробляє відповідні будівельні нормативи, в тому числі, зі зведення будівель вище 35 поверхів

1. Загальні положення
1.1 Проектування висотних житлових будинків з умовною висотою * понад 67 м слід:
— здійснювати за індивідуальними технічними умовами;
— виконувати тільки організаціям, що мають спеціальний дозвіл Держбуду України.
1.2 Під час проектування житлових висотних будинків необхідно враховувати небезпечні фактори, викликані надзвичайною ситуацією, у т.ч. пожежею.
При розрахунку будинків на впливи, викликані надзвичайними ситуаціями, слід керуватися ГОСТ 27751-88.
1.3 У якості одного з вертикальних навантажень слід приймати навантаження від аварійно-рятувальної кабіни пожежного гелікоптера.
1.4 Відстань від житлового будинку з умовною висотою 67-100 м до найближчого пожежного депо слід передбачати не більше 2 км, а від будинку висотою понад 100 м — не більше 1 км. Під час вибору земельної ділянки у складі проекту обов’язково передбачати на вказаній відстані пожежне депо, оснащене спеціальною технікою, а у разі наявності існуючого депо — доукомплектування його спеціальною пожежною технікою, за узгодженням з Держпожбезпекою МНС України та територіальним органом держпожнагляду.
1.5 Житлові будинки умовною висотою понад 67 м поділяються на будинки класу А (умовною висотою 67 м < Н < 100 м) та класу Б (умовною висотою 100 м < Н < 150 м).

Під час проектування житлових висотних будинків необхідно враховувати небезпечні фактори, викликані надзвичайною ситуацією, у т.ч. пожежею.
При розрахунку будинків на впливи, викликані надзвичайними ситуаціями, слід керуватися ГОСТ 27751-88.

2. Планування території
2.1 Для забезпечення під’їзду пожежних машин до житлових будинків слід влаштовувати кругові проїзди з твердим покриттям шириною не менше 6 м на відстані 8-10 м від зовнішніх стін висотної частини будинку. Доступ пожежних (із пожежних автодрабин, автопідйомників та ін.) слід забезпечувати в кожну квартиру нижнього протипожежного відсіку житлової частини будинку.
2.2 Конструкцію дорожнього покриття пожежного проїзду слід проектувати на розрахункове навантаження від автодрабини або автопідйомника навантаженням не менше 16 т на вісь. Під час використання покриття підземних споруд або стилобатів для під’їзду пожежних автодрабин та автопідйомників ці конструкції слід розраховувати на навантаження від найбільш важких автомашин (масою 43 тон).
2.3 Наскрізні проїзди скрізь будинки передбачати висотою не менше 4,5 м і шириною не менше 3,5 м.
Місця під’їзду до будинку пожежних машин відмічаються маркуванням.
2.4 Наскрізні проходи через вхідну групу житлових будинків передбачати на відстані не менше 100 м один від одного, якщо мережа зовнішнього водопроводу з пожежними гідрантами прокладена з боку одного з фасадів.
2.5 На прилеглій до житлового будинку території на відстані не більше 500 м передбачати майданчик для посадки пожежного гелікоптера та додаткове освітлення на випадок використання його в темний час доби.

3. Планувальні рішення будинків
3.1 Проектування висотних житлових будинків слід здійснювати відповідно до діючих будівельних норм, як для житла підвищеного рівня комфортності *.

* Примітка. Житло підвищеного рівня комфортності — це житло, в якому під час сплати комунальних послуг враховуються витрати на утримання інженерних протипожежних систем, ліфтів для траспортування пожежних підрозділів у працездатному стані та на утримання персоналу диспетчерсько-технічної служби тощо

3.2 У підвальних і перших поверхах будинку допускається розміщувати автостоянки для особистих легкових автомобілів жителів відповідно до вимог ДБН В.2.2-9-99 (додатку Е) та ВСН 01-89.
3.3 У вестибюльній групі приміщень на першому поверсі слід передбачати приміщення для диспетчерської (пожежного поста). Диспетчерську слід проектувати впритул до зовнішньої стіни з природним освітленням і виходом безпосередньо назовні.

3 усіх незадимлюваних сходових кліток слід влаштовувати виходи на покриття будинку по сходових маршах через протипожежні двері 1-го типу. Двері мають передбачатися з кодовим замком, що відкривається у разі спрацювання установок пожежної автоматики

3.4 Вбудовані та прибудовані нежитлові приміщення, включаючи технічні і допоміжні приміщення, призначені для обслуговування житлової частини (приміщення технічних і експлуатаційних служб), слід відокремлювати від житлової частини будинку протипожежними стінами і перекриттями — КЕІ180.
3.5 Заборонити сполучення шахт ліфтів житлової частини будинку з його нежитловою частиною.
Шахти інженерних комунікацій (у тому числі сміттєпроводів) житлової і нежитлової частини будинку передбачити роздільними.
3.6 Стилобатна або прибудована частина будинку не повинна перешкоджати доступу пожежних з автодрабин у житлові квартири відповідно до п. 2.1.
3.7 Будинки слід поділяти по висоті на протипожежні відсіки:

  • границя нижнього протипожежного відсіку визначається можливістю доступу пожежних підрозділів з автодрабин, автопідйомників у будь-яку квартиру відсіку, але умовна висота відсіку не повинна бути більшою за 50 м від рівня проїзду для пожежних машин.
    Кожний протипожежний відсік житлової частини будинку слід відокремлювати від іншого протипожежного відсіку технічним поверхом (з перекриттями КЕІ 90) або протипожежним перекриттям (КЕІ 180).
    На границі протипожежного відсіку на рівні перекриття слід передбачати карнизи по контуру будинку, що виступають за межі фасаду на 0,75 м. Такі карнизи слід виконувати з негорючого матеріалу та з межею вогнестійкості Е 15.
    3.8 Площу поверху протипожежного відсіку житлової частини будинку слід передбачати не більше 2200 м2.
    3.9 Протипожежний відсік виконувати із самостійними інженерними комунікаціями (опаленням, протипожежним і загальним водопроводом, протидимною і загальнообмінною вентиляцією, евакуаційним освітленням, установками пожежної автоматики).
    3.10 Евакуаційні виходи з вбудованих та прибудованих автостоянок (паркінгів), нежитлових приміщень на першому та підземних поверхах передбачати відокремленими від евакуаційних виходів житлової частини будинку.
    3.11 Сполучення автостоянок з житловою частиною будинку дозволяється тільки через вхідну групу приміщень 1-го поверху по самостійних ліфтових шахтах через протипожежні тамбур-шлюзи 1-го типу (з підпором повітря у разі пожежі) і по сходових клітках типу Н4.

    Об’ємно-планувальні рішення, що пов’язані з евакуацією людей під час пожежі
    3.12 Евакуацію людей з житлових поверхів слід передбачити не менш ніж по 2-х не- задимлювальних сходових клітках, відповідно до табл. 1.
    На рівні 1-го поверху виходи із сходових кліток необхідно виконувати безпосередньо назовні. При цьому ширину проходів слід передбачати з урахуванням безперешкодного проносу носилок з лежачою на них людиною.
    Якщо сходові клітки мають сполучення між собою через коридор, то такий коридор має поділятися на ділянки протипожежними дверима 3-го типу.
    3.13 Відстань від дверей квартир до найближчого евакуаційного виходу (виходу на зовнішню повітряну зону сходової клітки типу НІ або виходу на сходову клітку типу Н4) передбачати не більше 12 м.
    3.14 Ширину маршів і площадок сходових кліток типів НІ, Н4 житлової частини будинку передбачати
    не менше 1,2 м. Зазор між маршами 100 мм (у світлі).
    3.15 На покритті будинку передбачити площадку для аварійно-рятувальної кабіни пожежного вертольота зі спеціальним освітленням.
    Керування евакуаційним та розпізнавальним освітленням передбачити вручну (вимикачем біля дверей виходу на покриття) та дистанційно
    (з приміщення диспетчерської будинку).
    Між секціями будинку, у місцях перепаду відміток покрівлі до 10 м, для підйому на рівень площадки для аварійно-рятувальної кабіни пожежного вертольота слід передбачати пожежні драбини типу П2. При більшій різниці відміток покрівлі зазначені площадки слід проектувати на покритті кожної секції.
    3.16 3 усіх незадимлюваних сходових кліток слід влаштовувати виходи на покриття будинку по сходових маршах через протипожежні двері 1-го типу. Двері мають передбачатися з кодовим замком, що відкривається у разі спрацювання установок пожежної автоматики.
    Сигнал про стан дверей (відкриті або закриті) виводити до диспетчерської (пожежного поста).
    3.17 Двері квартир передбачати протипожежними 1-го типу.
    3.18 Заповнення дверних прорізів вхідних тамбурів незадимлюваних сходових кліток типів НІ, Н4 та ліфтових холів, приміщень сміттєпроводів слід передбачати протипожежними дверима 1-го типу.
    Заповнення дверних прорізів у конструкціях, що відокремлюють пожежонебезпечні технічні приміщення, комунікаційні шахти слід захищати протипожежними дверима 1-го типу. Двері ліфтових шахт, холів слід передбачати димогазонепроникними.

    Несучий каркас висотних будинків слід проектувати з монолітного залізобетону або сталевих конструкцій з вогнезахистом їх конструкційними матеріалами. При цьому, довговічність зазначених конструкцій та вогнезахисних матеріалів повинна відповідати розрахунковому терміну експлуатації будинку до капітального ремонту

    4. Конструктивні рішення
    4.1 Несучий каркас висотних будинків слід проектувати з монолітного залізобетону або сталевих конструкцій з вогнезахистом їх конструкційними матеріалами. При цьому, довговічність зазначених конструкцій та вогнезахисних матеріалів повинна відповідати розрахунковому терміну експлуатації будинку до капітального ремонту.
    4.2 Границі температурно-усадочних швів слід виконувати, по можливості, по протипожежних відсіках або планувальних секціях будинку. Температурні шви заповнюються негорючим матеріалом.
    4.3 У разі застосування сталевих конструкцій слід передбачати їхній вогнезахист відповідно до вимог вогнестійкості і довговічності. У цьому випадку доцільно враховувати сталевий сердечник колони, як жорстку
    арматуру. При цьому, якщо за розрахунком вогнестійкості конструкцій товщина захисного шару бетону перевищує 30 мм, то цей шар рекомендується армувати штукатурною сіткою.
    4.4 У місцях перетинання комунікаціями будинку протипожежних перешкод та конструкцій з нормованими межами вогнестійкості слід застосовувати спеціальні ущільнювальні діафрагми, що запобігають поширенню вогню за забезпечують нормовану межу вогнестійкості конструкції (наприклад, типу “ПИРО-СЕЙФ”).
    4.5 Межі вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій передбачати не менше:

  • основний несучий каркас — К 180;
  • несучі стіни — КЕІ180;
  • шахти ліфтів — КЕІ180;
  • стіни сходових кліток — КЕІ180; ненесучі зовнішні стіни — Е 60;
  • міжповерхові перекриття — КЕІ 90;
  • покриття, що експлуатується, — КЕІ60;
  • покриття, що не експлуатується, — Е 60;
  • марші і площадки сходів — К 90;
  • комунікаційні шахти, що перетинають границі протипожежного відсіку, — КЕІ 180;
  • комунікаційні шахти, що не перетинають границі протипожежного відсіку, — КЕІ 90;
  • шахти димовидалення — КЕІ 180;
  • міжквартирні перегородки — ЕІ 60
    Межі вогнестійкості будівельних конструкцій повинні бути підтверджені результатами вогневих випробувань за ДСТУ Б.В. 1.1-4-98.
    4.6 Для теплоізоляції зовнішніх стін будинку слід застосовувати негорючі матеріали.
    4.7 Двері у внутрішніх стінах сходової клітки типу Н4 і ліфтових холах житлової частини будинку передбачати протипожежними 1-го типу.
    4.8 Для оздоблення стель, стін, покриття підлоги на шляхах евакуації, у ліфтових холах, технічних поверхах передбачати застосування негорючих матеріалів.
    4.9 Над виїздами з вбудованих автостоянок, розташованих на 1-му поверсі, слід передбачити негорючі карнизи шириною не менше 1 м. При цьому відстань від карнизу до низу вище розташованих віконних прорізів має становити не менше 4 м.
    4.10 Звукоізоляцію приміщень, а також теплоізоляцію устаткування і комунікацій передбачати з негорючих матеріалів.
    4.12 Магістральні трубопроводи та стояки (водопровід, каналізація, водостік, опалення, сміттєпровід) передбачати з негорючих матеріалів.
    4.13 Покриття, що не експлуатується, стилобатної та висотної частини будинку на відстані 6 м від зовнішньої стіни будинку слід передбачати з негорючих матеріалів.

    Протипожежні перешкоди
    4.14 Межі вогнестійкості протипожежних перешкод приймати не менше:

  • перекриттів і стін, що розділяють протипожежні відсіки, — КЕІ 180;
  • міжсекційних стін — КЕІ 150;
  • перегородок, що виділяють коридори, ліфтові холи і тамбур-шлюзи 1-го типу, — ЕІ90.
    4.15 Прорізи в протипожежних стінах, протипожежних перекриттях, перегородках 1-го типу слід захищати протипожежними воротами, дверима, клапанами 1-го типу.

    5 Інженерне забезпечення
    5.1 Комплекс інженерного забезпечення житлового висотного будинку включає наступні системи і комплекси:

  • внутрішній протипожежний водопровід;
  • ліфти для транспортування підрозділів пожежної охорони;
  • евакуаційне висвітлення; блискавкозахист і захисне заземлення;
  • телефонний зв’язок;
  • охорону входів;
  • пожежну сигналізацію;
  • протидимний захист;
  • автоматичне пожежогасіння;
  • оповіщення людей про пожежу;
  • диспетчеризацію і керування інженерним устаткуванням, включаючи протипожежне;
  • насосні станції;
  • можливо інші, що уточнюються конкретними технічними умовами.

    Межі вогнестійкості будівельних конструкцій повинні бути підтверджені результатами вогневих випробувань за ДСТУ Б.В. 1.1-4-98.

    Протипожежний водопровід
    5.2 Житлові поверхи необхідно обладнати внутрішнім протипожежним водопроводом, що забезпечує протягом розрахункового часу гасіння пожежі. Витрати води не менше ніж у 4 струмені по 2,5 л/с. При цьому, кожну точку приміщення і експлуатованої покрівлі забезпечити подачею двох струменів води від різних пожежних стояків.
    Нежитлові приміщення слід обладнати внутрішнім протипожежним водопроводом відповідно.
    5.3 По балконах (лоджіях) при незадимлюваних сходових клітках типу НІ слід передбачати сухотруби діаметром 80 мм зі спареними пожежними кранами на кожному поверсі, обладнані на рівні 1-го поверху патрубками для підключення насосів високого тиску пожежних автомобілів.
    5.4 У ліфтових холах (тамбурах-шлюзах) передбачити внутрішні пожежні крани.
    5.5 Від кожної зони протипожежного водопроводу (включаючи систему автоматичного пожежогасіння надземної частини будинку) слід виводити назовні будинку патрубки з з’єднувальними голівками діаметром 80 мм з установкою в будинку зворотного клапану і засувки, керованої зовні. Місця розміщення патрубків слід позначати світловими покажчиками, піктограмами і розташовувати в зручному місці для підїзду пожежних автонасосів.
    5.6 У прихожих, ванних або туалетних кімнатах квартир передбачати, в якості первинних засобів пожежогасіння, поливальні крани для гасіння пожежі зі шлангами, довжина яких забезпечує подачу води в найбільш віддалену точку квартири.
    5.7 Витрати води на зовнішнє пожежогасіння слід приймати 35 л/с.

    Теплопостачання систем опалення, гарячого водопостачання, вентиляція і кондиціонування
    5.8 При улаштуванні автономного джерела теплопостачання (АДТ) димову трубу у прибудованих АДТ передбачати вище рівня даху будинку, а її висоту визначити розрахунком на розсіювання продуктів згоряння.
    Газопровід АДТ передбачати з легованої сталі з тиском газу 0,1-0,3 МПа.

    Вентиляція і кондиціонування
    5.9 Систему вентиляції житлового висотного будинку слід проектувати з урахуванням вимог СНиП 2.04.05-91* окремо для кожного протипожежного відсіку.
    5.10 Повітропроводи будь-яких систем вентиляції вбудованих та прибудованих нежитлових приміщень забороняється прокладати через квартири.
    Для прокладки вентиляційних каналів рекомендується передбачати, як правило, шахти у сходово-ліфтових блоках житлової частини будинку.
    Межа вогнестійкості повітропроводів і шахт, що прокладаються у житловій частині будинку, слід проектувати відповідно до вимог п.4.5.
    5.11 У громадській частині будинку рекомендується передбачати систему припливно- витяжної вентиляції з природним і механічним спонуканням.

    Протидимний захист
    5.12 До протидимного захисту житлової частини будинку слід включати:

  • системи димовидалення з поверхових коридорів з урахуванням поділу будинку на протипожежні відсіки;
  • системи підпору повітря у відсіках сходових кліток типу Н4;
  • системи підпору повітря до тамбур-шлюзів у підвалі перед ліфтами і сходовими клітками;
  • системи підпору повітря в шахти ліфтів
    5.13 При перетинанні протипожежних стін і перекриттів повітропроводами систем вентиляції слід передбачати улаштування протипожежних клапанів з межею вогнестійкості ЕІ90. Інформацію про положення клапанів слід виводити на пульт у диспетчерську.

    Ліфти
    5.14 Усі ліфти повинні бути розраховані на роботу в режимі “Пожежна небезпека”.
    5.15 Не менше ніж один ліфт вантажопідйомністю 1000 кг та більше повинен бути призначений для транспортування пожежних підрозділів.
    5.16 Сполучення ліфтів, призначених для транспортування пожежних підрозділів, з надземними поверхами будинку має виконуватися через повітряну зону.
    5.17 Улаштування у будинках ліфтів, призначених для транспортування пожежних підрозділів, здійснювати відповідно до “Правил облаштування та застосування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у будинках та спорудах” опрацьованих УкрНДІПБ МНС України.

    Сміттєвидалення
    5.17 Комплект устаткування сміттєпроводу повинен включати стовбур, завантажувальні клапани з запірним пристроєм, шибер з автоматичним димовідсікачем стовбура або окремий протипожежний клапан.
    5.18 Стовбур сміттєпроводу слід виконувати димо-, газо- і водонепроникним із труб, як правило, з умовним проходом 400 мм, виготовлених з негорючих матеріалів.

    Автоматична пожежна сигналізація
    5.19 У приміщеннях квартир (прихожих, житлових кімнатах, кухнях) та у поповерхо- вих коридорах, включаючи ліфтові холи, слід передбачати адресну пожежну сигналізацію раннього виявлення.
    5.20 Сигнал від пожежних сповіщувачів слід здійснювати в приміщення диспетчерської.
    5.21 Пожежні сповіщувачі, встановлювані в приміщеннях кожної квартири, повинні підключатися до поповерхового шлейфу автоматичної пожежної сигналізації через проміжний приймально-контрольний пристрій. Проміжний приймально-контрольний пристрій повинен видавати звуковий сигнал “Пожежа” безпосередньо в квартиру і його необхідно встановлювати при вході кожної квартири.

    Автоматична система пожежогасіння
    5.22 Усі вбудовані і прибудовані нежитлові приміщення, розташовані в житловому будинку (автостоянки, допоміжні, технічні, громадські приміщення, сміттєзбірні, стовбур сміттєпроводу та ін.), слід обладнати автоматичними установками спринклерного пожежега- сіння.
    5.23 Над вхідними дверима квартир зовні слід передбачати установку спринклерних зрошувачів, підключених до стояків внутрішнього протипожежного водопроводу через реле потоку.

    Електропостачання
    5.24 За ступенем надійності електропостачання електроприймачі житлових висотних будинків відносяться до 1 і 2 категорій.
    До електроприймачів 1 категорії надійності електропостачання відносяться протипожежні системи, пожежна сигналізація, ліфти, евакуаційне й аварійне освітлення, оповіщення людей про пожежу, вогні світлового огородження, вбудовані теплові пункти, освітлення вертолітної площадки, АСКД (автоматизована система керування диспетчеризацією), а також інші злектроприймачі, що мають І категорію.
    Інші електроприймачі — 2 категорії.
    5.24.1 Електроприймачі 1 категорії надійності слід виконувати від двох незалежних джерел живлення з пристроєм автоматичного включення резерву (АВР).
    Для будинків висотою більш 100 м слід передбачати третє резервне джерело електропостачання — від дизельної електростанції зі складом палива поза габаритами житлового будинку.
    5.24.2 Розміщення вбудованих дизельних електростанцій допускається в підвалі за умов, викладених у ДБН В.2.2-5-97 та влаштування автоматичного пожежогасіння й димовидалення.
    5.24.3 Потужність дизельних електростанцій та запас палива слід розраховувати на роботу протягом 3 годин вентиляторів димовидалення та підпору повітря, системи автоматичної пожежної сигналізації, аварійного та евакуаційного освітлення, пожежних ліфтів та насосів.
    5.25 Електропостачання систем протипожежного захисту слід проектувати за 1-ю категорією надійності від самостійних електрощитів (окремих панелей), по двох самостійних трасах (напрямках) з доведенням до розподільних пристроїв кожного протипожежного відсіку. Третє резервне джерело електропостачання слід передбачати від дизельної електростанції. Склад палива електростанції слід запроектувати поза габаритами житлового будинку.
    Дизельна електростанція може бути вбудованою і розміщатися в підземних поверхах житлового висотного будинку при виконанні вимог, викладених у ДБН В 2.2-5-97, і обладнання приміщення автоматичним пожежогасінням і димовидаленням.
    Потужність резервної електростанції і запас палива слід розраховувати на роботу протягом 3 годин усіх систем протипожежного захисту, усіх ліфтів, охоронної системи, комп’ютерної мережі, системи водопостачання й енергоспоживачів, що забезпечують теплопостачання (навантаження теплових пунктів).
    5.26 Силові і слабкострумові проводки поза квартирами в межах протипожежного відсіку слід прокладати в металевих трубах або коробах (шахтах, каналах) з огороджуючими конструкціями, що мають межу вогнестійкості не менше КЕІ 90, за межами протипожежного відсіку КЕІ 180-у каналах і шахтах з межею вогнестійкості стінок не менше ЕІ 180. Двері електротехнічних шахт і ніш слід проектувати протипожежними 1-го типу.
    5.27 Кабелі, що прокладаються в електротехнічних шахтах і нішах, слід передбачати такими, що не поширюють горіння (за ГОСТ 12176-89), або зазначені шахти (ніші) обладнати автоматичним пожежегасінням.
    5.28 У місцях перетинання протипожежних перешкод групами кабелів слід передбачати спеціальні ущільнювальні діафрагми (типу “ПИРО-СЕЙФ”) або вогнестійкі кабельні проходки.
    5.29 У будинках необхідно використовувати кабелі та проводи з мідними жилами.
    5.30 Електрокабелі, що живлять електроприймачі 1- ї категорії установок пожежної автоматики, повинні мати вогнестійкість 3 години.

    Електроустаткування та електроосвітлення
    5.31 Для кожного протипожежного відсіку слід передбачати електрощитові приміщення, розташовані в технічних поверхах, крім верхнього, а також кнопки вмикання вентиляторів димовидалення і систем автоматичного пожежогасіння (спринклерних установок), що відносяться до даного відсіку.
    5.32 Крім робочого, аварійного і чергового освітлення в житловому будинку слід передбачати систему евакуаційного освітлення з світловими покажчиками, розташованими на шляхах евакуації людей, а також встановлення над покрівлею вогнів світлового огородження, згідно з ВСН 59-88. Ці світлові покажчики приєднуються до мережі АВР, а при зникненні електроживлення працюють в автономному режимі протягом 3-х годин. Число горизонтальних живильних ліній (магістралей) рекомендується виконувати мінімальним.
    5.33 Блискавкозахист житлових висотних будинків рекомендується виконувати за III категорією.

    Табл.1. Основні заходи щодо забезпечення протипожежного захисту житлової частини висотних будинків

    Вимоги
    Будинки класу Б
    (умовною висотою
    вiд 67 до 100 м)
    Будинки класу Б
    (умовною висотою
    вiд 100 до 150 м)
    Площа поверху протипожежного вiдсiку, м
    Не бiльше 2200
    Кiлькiсть та типи сходових клiток у секцiї
    Не менше 2-х (Н1+Н4)
    Не менше 2-х (тiльки НІ)
    Автоматична пожежна сигналiзацiя
    Адресна: кiмнати, прихожi квартир, коридори, холи
    Адресно-аналогова:кiмнати, прихожi квартир,
    коридори, холи
    Автоматичне пожежогасiння
    Над входами у квартири, вбудованi, прибудованi нежитловi примiщення, смiтттєпровiд
    Пожежнi крани в квартирах (як первинни засоби пожежогасiння)
    У санвузлах, ванних, коридорах
    Кiлькiсть лiфтiв для транспортування пожежних пiдроздiлiв
    Не менше одного лiфта
    Площадка на покрiвлi для аварiйно-рятувальної кабiни пожежного гелiкоптера
    +
    Система оповiщення про пожежу
    Не нижче 3 типу за ДБН В. 1.1-7-2002 + вiдеоспостереження
    Первиннi засоби пожежегасiння
    +
    Служба технiчної експлуатацiї ПП А
    Диспетчерська, пост спецiальної технiчної служби (пожежний пост)

    Система оповіщення людей про пожежу
    5.34 Житлову частину будинку слід обладнувати системою оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей не нижче 3 типу за ДБН В. 1.1-7-2002.

    Системи автоматизації і диспетчеризації інженерного устаткування
    5.35 Систему автоматизації і диспетчеризації інженерного устаткування рекомендується виконувати єдиною для всього будинку. Керування цією системою слід здійснювати з приміщення диспетчерської.
    5.36 До систем і комплексів, що підлягають автоматизації, відносяться наступні:

  • теплові пункти;
  • припливна вентиляція і кондиціонування повітря;
  • повітряні і повітрянотеплові завіси;
  • витяжна вентиляція;
  • димовидалення і підпір повітря;
  • електропостачання і освітлення;
  • моніторинг ліфтів;
  • диспетчеризація;
  • протипожежний захист

    Систему вентиляції житлового висотного будинку слід проектувати з урахуванням вимог СНиП 2.04.05-91* окремо для кожного протипожежного відсіку. Повітропроводи будь-яких систем вентиляції вбудованих та прибудованих нежитлових приміщень забороняється прокладати через квартири

    6 Організаційно-технічні заходи
    6.1 Для визначення необхідної техніки і засобів пожежогасіння необхідно розробляти для конкретного житлового висотного будинку оперативний план пожежогасіння, що відображає розвиток та гасіння можливої пожежі.
    6.2 Слід передбачати службу експлуатації систем протипожежного захисту.
    6.3 Основні заходи щодо забезпечення протипожежного захисту житлових висотних будинків приведені в таблиці 1.

    Склад і структура технічних умов на проектування житлового будинку висотою більше 67 м (питання пожежної безпеки)
    7.1 Організація території навколо будинку відповідно до протипожежних вимог, у т.ч. під’їзд і проїзд важких пожежних машин, наскрізні проїзди і проходи, площадка біля будинку для посадки пожежного вертольота.
    7.2 Відомості про найближче пожежне депо.
    7.3 Забезпечення пожежної безпеки будинку на основі об’ємно-планувальних рішень, у т.ч. склад і кількість протипожежних відсіків по вертикалі і горизонталі будинку, розміщення технічних поверхів, улаштування протипожежних перекриттів, склад самостійних інженерних комунікацій у протипожежному відсіку, улаштування зон безпеки на верхніх технічних поверхах, повідомлення вбудованих і прибудованих автостоянок з житловою частиною будинку, площадка на покрівлі для посадки аварійно-рятувальної кабіни пожежного вертольота й інші заходи.
    7.4 Конструктивні рішення, що забезпечують пожежну безпеку будинку, у т.ч. межі вогнестійкості несучих і огороджуючих конструкцій, вимоги до матеріалів і виробів, до шахт ліфтів і комунікаційних шахт.

    Результати вогневих випробувань будівельних конструкцій
    7.5 Забезпечення евакуації людей під час пожежі, у т.ч. кількість і тип незадимлюваних сходових кліток у кожній секції будинку, відстань від дверей квартир до найближчого евакуаційного виходу, ширина маршів і площадок сходових кліток, вимоги до площадки для аварійно-рятувальної кабіни пожежного вертольота на покрівлі будинку.
    7.6 Протипожежні перешкоди і їхня вогнестійкість, у т.ч. перекриттів, стін міжсекційних, стін для транзитних шахт і каналів, міжквартирних перегородок, а також перегородок, що виділяють коридори, ліфтові холи і тамбур-шлюзи. Вогнестійкість дверей у протипожежних перешкодах, комунікаційних шахтах і нішах тощо.
    7.7 Протидимний захист будинку. Приміщення житлової і громадської частини будинку, обладнані системами димовидалення і підпору повітря. Автоматизація керування системами димовидалення і контроль роботи цих систем.
    7.8 Системи внутрішнього протипожежного водопроводу, у т.ч. прилади автоматичного керування пуском системи, а також місця розташування зовні будинку патрубків зі з’єднувальними голівками для підключення пожежних автомобілів.
    7.9 Автоматична система пожежної сигналізації та пожежогасіння в житловій і нежитловій частинах будинку.
    7.10 Системи оповіщення про пожежу.
    7.11 Електропостачання систем протипожежного захисту будинку, у т.ч. обслуговування дизельною електростанцією.
    7.12 Протипожежний захист силових і слабкострумових електричних кабелів.
    7.13 Кількість, вантажопідйомність і швидкість ліфтів для підйому пожежних підрозділів у кожній секції будинку.
    7.14 Основні організаційно-технічні заходи щодо забезпечення і керування протипожежним захистом будинку в ході його експлуатації.
    7.15 Відомості про розроблювачів проекту житлового висотного будинку і технічних умов на його проектування.
    7.16 Організація — генеральний розроблювач проекту і № її ліцензії. Організації-виконавці окремих частин проекту і №№ їхніх ліцензій.
    7.17 Організація-розроблювач технічних умов і № її ліцензії. Організації- розроблювачі окремих розділів технічних умов і №№ їхніх ліцензій.
    7.18 Нормативні посилання


    Будівництво
    12-19 квітня 2004 року, № 15

  • Найдите все свои архитектурные решения через OKNA.ua: Нажмите здесь чтобы зарегистрироваться. Вы производитель и хотите наладить контакт с клиентами? Кликните сюда.
    HOPPE Серія Гамбург

    Новое и лучшее