До 2008 року в Україні відбувався швидке зростання віконної галузі. Доступність кредитів та високі темпи будівництва нарощували попит і створювали черги на декілька тижнів. Це був зручний період для інвестицій. Ці часи можна назвати «українським віконним Ельдорадо». «Легкі гроші» привели у галузь багато випадкових людей, які не розглядали для себе цей бізнес як системний. Спрощена конкуренція дозволяла не задумуватися про потреби споживача, оптимізацію процесів та навчання персоналу. Кожен учасник галузі в Києві або в будь-якому іншому місті вважав себе успішним менеджером.
Економічна криза розставила всі крапки над «і». Виявилося, що більшість компаній навіть не здатні сформулювати основні переваги свого продукту, і головним чи навіть єдиним інструментом у боротьбі на ринку залишається ціна. Пошук магічної нижчої ціни крок за кроком призвів не тільки до зменшення маржі, але і до спрощеного розуміння відповідальності перед замовником. Використання менш якісних матеріалів у виробництві та монтажі спричиняло не лише порушення геометрії конструкції, зменшення енергоефективності вікон, але й відмову від базових функцій вікна.
У списку надважливих завдань світлопрозорих виробів є захист житла. На цю тему написано вже багато матеріалу.
Згідно статистики європейської страхової групи Allianz:
Українські реалії активніше підштовхують до думки про власну безпеку. Кількість пограбувань приватного житла щороку невпинно зростає. І найслабшою ланкою захисту виступають вікна. На жаль, далеко не кожен злочин закінчується лише матеріальними втратами. Останнім часом усе частіше трапляються історії про катування та вбивства злочинцями своїх жертв заради матеріальних цінностей. Заголовок «Вікна, які вбивають» перестає бути алегорією.
Якою ж є реакція української віконної галузі? Через незнання чи відсутність відповідальності перед клієнтом менеджери віконних компаній переважно мовчать про наявний рівень загрози для замовника. ПВХ-вікно без елементів механічного захисту можна відкрити звичайною викруткою лише за декілька секунд.
На жаль, масштаб української віконної трагедії більший, ніж можна уявити. У 2016 році в Україні було виготовлено біля 5 млн віконних конструкцій. Не менше 2 млн вікон не мають навіть базових елементів захисту!
Будь-яке з цих 2 мільйонів вікон можна відкрити викруткою за 10 секунд.
У 2015 році таких вікон було приблизно стільки ж...
У 2014 теж...
2013 теж...
2012...
Якщо не вживати заходів, то кількість трагічних випадків буде тільки збільшуватися.
Звичайно ж, структура виробників світлопрозорих конструкцій не є однорідною. На ринку присутні компанії з високим рівнем соціальної відповідальності та виробництвом вікон із базовими елементами захисту, навіть всупереч нинішньому тренду здешевлення.
Повноцінним способом захисту є поєднання механічного захисту виробів та систем сигналізації будинку. Завдання сигналізації — відправити сигнал на пульт охорони про загрозу, а механічного захисту — утримувати злочинця назовні до поки не приїде група охорони.
Існує декілька підходів у питанні зламостійкості вікон:
У першому випадку використовуються переважно протизламні елементи фурнітури, ручка тощо.
У другому випадку виконуються всі прописані норми безпеки — сертифіковані щодо зламостійкості профільні та фурнітурні системи, ручки, армування, склопакет, монтаж.
Для замовника вікон є декілька способів отримати вищеописаний захист. Один із них — обрати компанію, яка здатна запропонувати комплексний підхід:
Такий підхід не призводить до пошкодження зовнішнього вигляду виробу чи деформації вікна монтажниками охоронних систем та дозволяє отримати найвищий рівень механічного та електронного захисту. В Україну завозять навіть RFID-датчики з найвищим на сьогодні наявним рівнем захисту класу С (відповідно до сертифікації Європейського Альянсу Vds).
Хочеться вірити, що українська віконна галузь здатна переосмислити рівень загроз у питаннях безпеки замовника та свою соціальну відповідальність за кожен трагічний випадок.