Віконний ринок vs програми енергоефективності

Потенціал заміни вікон в Україні

За даними OKNA.ua, ще кілька років тому в Україні з 90 млн встановлених з 1993 року вікон енергоефективних було менш ніж 1%. Увесь цей час головним критерієм вибору була ціна вікна, а не його характеристики. Тому ринок переважно пропонував дешеву і низькоякісну продукцію.
Ситуація почала змінюватись з настанням ери енергоефективності. За останні 1,5–2 роки відсоток енергоефективних вікон став зростати завдяки увазі держави та європейських партнерів до цієї теми, швидкому розвитку та доступності енергоощадних технологій. Не останню роль зіграла підтримка учасників віконного ринку сервісів просування енергоефективних вікон від OKNA.ua. Не дивно, що вікна є лідерами заходів енергоефективності.

Які є програми підтримки енергозбереження

З кінця 2014 року почала працювати перша державна програма з енергоефективності для фізосіб та ОСББ «Тепла оселя» (більш відома як «теплі кредити»). Програма доволі швидко набула популярності.

1. Гроші на відшкодування періодично кінчаються, через що програма переривається. Обсяги фінансування теж не оптимістичні: 800 млн грн на рік на енергоефективність проти 50–80 млрд грн на рік на субсидії по ЖКП. Такі обсяги фінансування не можуть зрівнятись з наявним попитом на утеплення. Вочевидь фінансову підтримку ОСББ Уряд перекладає на майбутній Фонд енергоефективності, хоча той почне працювати у найкращому випадку з другої половини 2018 року. Для індивідуальних власників житла ситуація складається краще — з 2016 року почала діяти програма енергоефективності для фізичних осіб від Європейського банку реконструкції та розвитку IQ energy, на яку Європа вже виділила 15 млн євро.
   Читайте також: Хочете повернути 35% вартості «теплих» окон за програмою IQ energy? — Перевірте, які саме вікна ви купуєте, щоб не отримати відмову в компенсації
   UPD: З квітня 2018 року програму IQ energy розпочала роботу з ОСББ

2. Другий мінус держпрограми — відсутній контроль відповідності вікон нормам енергозбереження. Як результат, віконні компанії балансують між запитами клієнтів на «вікна подешевше» і «щоб за програмою проходили», і деякі можуть «малювати» потрібну специфікацію вікна для банку, а насправді продавати клієнтам більш дешеві і зовсім не «теплі» вікна.
   Програма IQ energy має більш диференційований підхід до контролю відповідності обладнання та матеріалів нормам енергоефективності, що звужує вікно можливостей для маніпуляцій. Наприклад, це вибірковий виїзд з перевіркою на об’єкт, що визначається рандомним методом.

За даними Держенергоефективності, за період дії держпрограми з 2014 по 2016 роки серед індивідуальних власників житла заміна вікон становила 69% (за кількістю заходів) та 65% (за вартістю) з-поміж усіх заходів з утеплення та модернізації.
Окремо по 2016 року ця цифра ще вища — 76% за кількістю заходів та 72% за вартістю.

У випадку з ОСББ заміна вікон також посідає перше місце як за кількістю, так і за вартістю заходів, статистика однакова як для усього терміну дії програми, так і окремо для 2016 року: 44% та 34% відповідно.

Створено також місцеві програми підтримки термомодернізації, які діють паралельно з «теплими кредитами». Наприклад, за даними Київської міської державної адміністрації, у 2017 році розмір кредитів на встановлення енергоефективних вікон склав 1,258 млн грн, з них коштом столичного бюджету відшкодовано 377,444 тис. грн (30% тіла кредиту).

У Києві діє програма «Доступне житло 70/30»: конкурс проектів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках столиці, де створено ОСББ чи ЖБК. За результатами конкурсу 2017 року серед переможців є 10 проектів за напрямком «Заміна вікон на енергоефективні у місцях загального користування». Вартість робіт, що будуть виконуватися за кошти столичного бюджету, становить 3,215 млн грн.
За словами Сергія Костирко, голови правління Громадської спілки «Муніципальна Енергія», на 2018 рік на столичну програму підтримки енергозбереження «70/30» планується виділити приблизно 150 млн грн (у 2017 році ця сума склала близько 100 млн грн).

Які вікна насправді купують українці

В опитуванні операторів віконного ринку України, яке провела платформа OKNA.ua, взяли участь 36 віконних компаній. Вони пропонували клієнтам вікна за програмами енергоефективності для першої кліматичної зони у 51,4% випадків. За цими ж програмами пропонувалися 73,6% вікон з двокамерним склопакетом. У 55 випадках зі 100 вікна зі склопакетами з двома i-стеклами. І лише 40,8% оснащені склопакетами товщиною 40 мм і більше. Аргоном склопакети заповнюються у 59,7%. Максимальна можлива кількість вікон, що відповідають нормам для першої кліматичної зони, в яких склопакет відповідає критеріям^[1], згідно з опитуванням, становить 64,5% у 2017 році. Цей відсоток може здатися занизьким, але у порівнянні з 10% вікон з відповідними характеристиками (за оцінкою OKNA.ua), що були наприкінці 2015 року, він виглядає оптимістично.

Норми енергоефективності вікна: виконати не можна ігнорувати

У 2016 році на віконному ринку із приблизно 4 млн проданих вікон лише 20% відповідали нормам енергозбереження (дані OKNA.ua). Тобто люди вкладають гроші у заміну вікон на нові, але якщо ті не відповідають нормам енергозбереження, то гроші витрачені марно, адже суттєвої економії тепла не буде.
Вікно є багатокомпонентним продуктом, і навіть добре підготовленому менеджеру з продажів складно вирахувати, чи буде вікно конкретної комплектації «теплим», чи ні. Для таких розрахунків в Україні існує енергокалькулятор вікон, у якому за 1 хвилину можна перевірити, чи відповідає вікно вимогам енергозбереження.

Що ж робити?

Деякі покупці намагаються «перехитрити систему»: купити вікно подешевше, але і отримати компенсацію від держави. Однак така «інвестиція» матиме тимчасовий ефект, тому що звичайні вікна пропускають тепло, і власник житла кожного року буде втрачати кошти на опаленні взимку і кондиціонуванні влітку.

Висновки:

1. Громадянам необхідно змінювати ставлення до вибору матеріалів для утеплення житла і обирати їх за характеристиками енергозбереження, і тільки потім за ціною.
2. Продавцям вікон варто пропонувати клієнтам перш за все енергоефективність та якість і аргументовано, чому це важливо.
3. На рівні програм з енергоефективності потрібен контроль відповідності вікон чинним нормам енергозбереження або стандартам програми.

Іще почитати: Як зробити будинок енергоефективним?

• ↑ * Склопакет двокамерний, товщина 40 мм, заповнення аргоном, два i-скла. З таким склопакетом вікна стандартних розмірів із використанням 4-мм скла з високим ступенем ймовірності відповідають мінімальним нормам ДБН В.2.6–31:2016 (R ≥ 0,75).
  Але щоб вікно було дійсно енергоефективним (R ≥ 1,0), потрібно використовувати більш досконалі склопакети, які вже зараз присутні на ринку України.