Про склад технічних регламентів у галузі будівництва

Цю тему в інформаційно-диску­сійний спосіб розпочала стаття [1] з нагоди затвердження у Республіці Казахстан технічного регламенту «Безпека будівельних матеріалів, виробів і конструкцій» [2] (надалі — ТР РК). У порівнянні з російським прототипом як проектом федерального закону [3], а також з чинними українським і європейським нормативно-правовими документами [4, 5], було розглянуто початкові відомості щодо їхнього складу. Зокрема обговорено назви та основні терміни (первинні засади щодо сфери застосування та об’єктів регламентації), наведено зміст казахського та російського документів.
Зауважимо, що структурний компонент «Зміст», тобто перелік розділів, підрозділів тощо, звичний для нормативних документів, у технічних регламентах, зазвичай не наводять (див. наприклад [2, 4, 5]). Це, певно, є традицією юридичного формату, характерною для високих затверджуючих інстанцій. Раніше [1] ми вже звертали увагу на вилучення наочного матеріалу (діаграм, схем, таблиць тощо) з тексту в процесі перетворення проекту на чинний документ. Так було і в українській практиці, наприклад у регламенті модулів [6], який також стосується нашої тематики.
Повертаючись до компоненту «Зміст», що сприяє ефективному користуванню документом, і опікуючись інтересами українського читача, з метою повноти порівняння регламентів наводимо перелік найменувань і стислий зміст структурних одиниць українського ТР і його європейського прототипу Директиви 89/106/ЄЕС (Таблиці 1 і 2).

Порівняльний аналіз наведених таблиць засвідчує значну увагу до основних вимог, що формулюються як вимоги безпеки, явно чи опосередковано. На відміну від раніш наданої інформації щодо регламентів [2, 3], виходячи принаймні з їх назви, в європейському та українському документах ці вимоги висунуто насамперед до споруд, а не до виробів. Ми вважаємо дуже важливим наголосити на цій методичній відмінності, тому наводимо офіційний переклад Додатку І «Основні вимоги» до Директиви [5] без вилучень (див. витяг 1). Цитуємо також доречні положення ТР [4]:
«5. Основні вимоги до споруд визначаються з урахуванням технічних традицій, кліматичних та інших умов, які передбачаються регламентними технічними умовами і будівельними нормами.
6. Основні вимоги до виробів і споруд конкретизуються в регламентних технічних умовах і будівельних нормах».
«10. Споруди в цілому та окремі їх частини повинні відповідати призначенню і основним вимогам до них. За умови належної експлуатації споруд основні вимоги до них повинні виконуватися протягом обґрунтованого строку служби споруд з урахуванням передбачуваних впливів.»
Поруч згадаємо положення-прототипи із [5]:
Ст. 2 (1) «Держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення того, щоб вироби зазначені у Статті 1, які призначені для використання у спорудах, могли бути розміщені на ринку, якщо тільки вони придатні для використання за призначенням, тобто вони мають такі характеристики, щоб будівлі, в яких вони мають бути змонтовані, зібрані, використані або встановлені, можуть за умови належного проектування та зведення, відповідати основним вимогам, зазначеним в статті 3, у разі, якщо такі споруди підпадають під дію регламентів, що містять такі вимоги».
Ст. 3 (1) «Основні вимоги, що застосовуються до споруд та які можуть вплинути на технічні характеристики окремого виробу, встановлені у вигляді завдань у Додатку І. Одна, кілька або всі ці вимоги можуть застосовуватись; вони виконуються впродовж економічно доцільного строку експлуатації».
Ст. 3 (3) «Основні вимоги конкретизуються у документах (тлумачні документи), які призначені для встановлення зв’язків між основними вимогами, що встановлені в частині 1, і мандатами на проведення стандартизації, мандатами на настанови для європейського технічного ухвалення або визнання інших технічних умов у значенні статті 4 та 5».
Таким чином, окреслено логічну схему, за якою від основних вимог щодо споруд переходять до тлумачних документів і технічних умов (за Директивою), РТУ — регламентних технічних умов (за ТР), де визначають залежні експлуатаційні характеристики (виконання) виробів. Зауважимо, що в ТР тлумачні документи, як шість ID’s [13], прямо не визначені, але вже розроблено аналогічні їм шість будівельних норм із таким же змістом і призначенням стосовно шістьох основних вимог, а саме: «Механічний опір та стійкість», «Пожежна безпека», «Безпека життя і здоров’я людини та захист навколишнього природного середовища», «Безпека експлуатації», «Захист від шуму», «Економія енергії» [14].
Що стосується формулювань основних вимог саме як вимог безпеки, то ще на стадії опрацювання концепції нами пропонувалася уніфікація щодо останньої з шести вимог. Так, основні вимоги (для життя та здоров’я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля) пропонувалося кваліфікувати саме як вимоги безпеки і включити їх в ТР в повному обсязі «Основних вимог» за Додатком 1 Директиви і відповідними Тлумачними документами №№ 1ч6. Найменування та зміст цих «європейських» вимог не викликали заперечень за винятком шостої, в якій, на відміну від п’ятьох попередніх, було зосереджено акцент не на власне чинник безпеки, а на характеристику її досягнення, а саме «заощадження енергії та збереження тепла». Пропонувалося найменувати основну вимогу № 6 як «Безпека мікроклімату», маючи на увазі забезпечення здорового (і комфортного) внутрішнього середовища в приміщеннях житлових, виробничих та інших будівель за допомогою обігрівання, охолодження та вентиляції. Тут безпека здоров’ю людини, кімнатних тварин та рослин має досягатися при заощадженні енергії, так само як попередні п’ять основних вимог реалізуються за умов економічно розумних витрат енергії й інших ресурсів.
Щоб посилити таку точку зору звертаємо увагу на те, що в російському та казахському регламентах зазначено види небезпеки, які суттєво не відрізняються від «європейських» основних вимог №№ 1, 2, 3, 5, але про економію енергії в цих регламентах не йдеться. Зауважимо, що сьогодні термін «енергетична безпека» є досить поширеним, але має інше тлумачення.
З іншого боку, в документах казахському та російському [2, 3] у порівнянні з [4, 5] приділено більшу увагу вимогам безпеки на стадіях життєвого циклу будівельних виробів, а саме під час виготовлення, транспортування та зберігання, використання в будівництві, експлуатації, утилізації. Зазначення категорії «для побутових потреб громадян» є корисним, але це не є стадія життєвого циклу виробу, а тільки один зі шляхів його застосування.

• Share

Дуже важливим етапом переходу від основних вимог стосовно споруд до експлуатаційних характеристик (виконання) виробів — є класифікація вимог і характеристик.
Директива [5] передбачає, що у різних держав можуть бути різні рівні основної вимоги (через різницю географічних або кліматичних умов, способу життя й рівню захисту). Класи основної вимоги можуть бути необхідні, щоб взяти до уваги ці розходження в рівнях вимоги (Стаття 3 (2)). Рівні основної вимоги походять на класи. Щоб установити класи основної вимоги необхідна позитивна думка Постійного комітету з будівництва SCC (Стаття 20 (2) (a)). Зобов’язання Держав-членів — використовувати класи основної вимоги, щоб урегулювати рівні виконання, якщо такі класи були встановлені (Стаття 6 (3)).
Тлумачні документи надають конкретну форму основним вимогам до споруд, зазначаючи класи або рівні для кожної вимоги, де потрібно (Стаття 12 (2)  (a)), а також визначають методи кореляції цих класів або рівнів вимоги з технічними умовами (наприклад, методи обчислення та доведення, технічні правила проектування тощо) (Стаття 12 (2) (b)). При цьому класифікація виконання виробів може бути ідентифікована як засіб зазначення діапазону рівнів вимоги до споруди, на основі розходжень, визначених у Статті 3  (2) — «регуляторні» класи (ID’s [13], параграф 1.2.1). Щоб установити регуляторні класи також необхідна позитивна думка SCC (Стаття 20 (2) (a)). В інших випадках, могли б бути встановлені «технічні» класи виконання виробу, щоб полегшити використання технічних умов для узгодження виконання виробу з його призначеним використанням. Якщо потрібно, такі технічні класи повинні бути встановлені авторами технічних умов, за інформування Єврокомісії та SCC (ID’s, параграф 1.2.2). Вони утворюють невід’ємну частину технічних умов.
Вироби відіграють важливу роль щодо основних вимог (Стаття 13 (4)(a)). Вони повинні бути придатними до використання — тобто мати такі характеристики, щоб споруди, якщо вони належним чином запроектовані й побудовані, змогли задовольнити основні вимоги (Статті 2 (1) і 4 (2)). Придатність до використання, таким чином, пов’язана з характеристиками виробу, тією роллю, яку він відіграє щодо цих вимог, і національними положеннями з проектування та зведення споруд (тобто визначення придатності до певного використання має національний вимір).
Необхідно належним чином дати визначення виробам, які можуть започаткувати граничні рівні за складом або виконанням. Граничні рівні можуть також бути необхідними, щоб гарантувати мінімальне виконання виробу, нижче якого його не можна було б вважати придатним до певного призначеного використання. Вироби повинні відповідати технічним умовам (Стаття. 4 (2)). Ці граничні рівні виконання виробу, таким чином, утворюють невід’ємну частину технічних умов.
Приклад встановлення Єврокласів в галузі пожежної безпеки наведено на мал. 1.

Український ТР [4] прямо не вводить поняття класів і класифікації, але за цитованим пунктом 5 визначає урахування технічних традицій, кліматичних та інших умов, а комплект з шістьох (за кількістю «європейських» основних вимог!) будівельних норм [14] містить положення щодо класів, аналогічні викладеним в [5, 13].
В ТР РК про класи не йдеться взагалі, а в російському прототипі згадується класифікація будівельних матеріалів і виробів лише на основі оцінки ризиків [3, Ст. 15], див. також [1, мал. 1].
Важливою складовою всіх чотирьох документів з технічної регламентації, що розглянуто, є процедури оцінки відповідності. В цьому легко переконатися навіть за наведеними таблицями й іншими матеріалами, включаючи [1]. На додаток маємо нагоду повернути читачеві схему-таблицю процедур (модулів A, B,…, H), яку не було включено в остаточну редакцію українського регламенту модулів [6] в процесі його затвердження. Вона містить узагальнену інформацію у стислій і наочній формі та могла б слугувати більш ефективному засвоєнню матеріалу регламенту. Подаємо її за текстом європейського прототипу — Рішення Ради 93/465/ЄЕС від 22.07.93 [15] мовою оригіналу з вибірковим перекладом українською (Таблиця 3).

Наприкінці пояснимо, чому Технічний регламент Республіки Казахстан привернув до себе нашу пильну увагу.
Попереднє обговорення, певно, наводить читача на думку, що технічне регулювання у будівництві є складним, а документи (директиви, регламенти тощо) громіздкі та разом з вихідними (засадничими) та похідними матеріалами утворюють великі системи, які майже недоступні для огляду та прийнятного розуміння. Запровадження таких систем розтягується на десятки років й іноді не є достатньо ефективним.
Так, історія Директиви 89/106/ЄEC охоплює вже майже 20 років, а в регламентуючих положеннях залишаються деякі білі плями, та й європейські виробники не завжди використовують надані можливості системи, створеної в сфері дії цієї Директиви.
Наш чинний ТР вже запроваджується в українську практику, але темпами, які необхідно прискорювати. Наприклад, поки що не надійшли у продаж ДБН з комплекту [14], слабо впроваджуються нові «європейські» опції з підтвердження придатності виробів до застосування в будівництві, декларування відповідності тощо.
В Російській Федерації досі немає чинного регламенту в галузі будівництва. До того вважається першочер­говим не документ [3], а проект більш загального спрямування [16]. В ін­тернет-повідомленнях (www.m-2.ru,
www.vedomosti.ru, www.aergroup.ru) зазначають, що «Российский союз промышленников и предпринимателей (РСПП) одобрил проект техрегламента «О безопасности зданий и сооружений», предложенный Минрегионом. Техрегламент увязан с Градостроительным кодексом и будет главным документом в области строительства». Президент РФ доручив уряду «до 1 января 2009 г. принять техрегламенты по безопасности зданий и сооружений». Але все ще продовжуються дискусії російських фахівців та представників інших зацікавлених сторін навколо різних проектів нормативно-правових документів з технічного регулювання в будівництві.
На відміну від європейського, українського та російського зразків ТР РК вчинено в сфері казахського законодавства як лаконічний документ, що зафіксував сучасний стан справ у майже довершеному вигляді та придатний до застосування вже сьогодні. В ньому зроблено необхідні посилання на засадничі документи, наведено додатки, переліки нормативів з доказової бази та інші потрібні матеріали. Посилання, як правило, інтерактивні та виводять прямо на інтернет-замовлення, але не безкоштовно. Це дуже зручно користувачам регламенту, тому слід сподіватися на його прискорене запровадження.
Ми розуміємо різноплановість державно-національних устремлінь, складність внутрішньо та зовнішньо європейських узгоджень, географічні відмінності й інші особливості, але концентрований підхід казахських колег заслуговує на повагу та наслідування.
Нагадаємо, що в ЄС застосування положень з проектування та зведення споруд, навіть за гармонізованими стандартами (hEN), наприклад Єврокодами, залишається в компетенції окремих держав. З огляду на складну взаємодію між спорудами та виробами, можливо виникнення ситуацій, у яких певний будівельний виріб не зможе використовуватися в тому ж самому застосуванні повсюди в Європі, хоча він має маркування CЄ. Прийнятне використання виробів буде обов’язково визначатися національними положеннями з проектування та зведення споруд. Повторимо, що придатність виробу до безпечного використання — поняття національного рівня, а не, скажімо, європейського.

Користуючись нагодою автор висловлює щиру подяку пану Олександру Йосиповичу Артанову, колезі по ДП ОС «ЦентрСЕПРОбудметал», який постійно привертає увагу до російського досвіду, вишукує і надає актуальні матеріали.

Література
Про склад технічних регламентів у галузі будівництва/ Гринберг М.Л.// Окна. Двери. Витражи. — 3/2008, — стор. 69-72.
Постановление Правительства Республики Казахстан от 4 февраля 2008 года № 96 «Об утверждении технического регламента «Безопасность строительных материалов, изделий и конструкций». — http://www.zakon.kz.
Российская Федерация. Федеральный закон (проект). Специальный технический регламент «О безопасности строительных материалов и изделий». 2-ая редакция. Разработчик: Белгородский государственный технологический университет им. В.?Г. Шухова, — Белгород 2006, — 86 стр.
Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1764 «Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд».
Council Directive 89/106/EEC of 21 December 1988 on the approximation of the laws, regulations and administrative provisions of the Member States relating to construction products. — OJ L 40, 11.2.1989, — 12 p.
Постанова Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. N 1585 «Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності».
Закон України «Про стандартизацію» (2408-14).
Закон України «Про підтвердження відповідності» (2406-14).
Закон України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» (3164-15).
Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» (2407-14).
Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2006 р. N 240 «Про затвердження Правил підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування».
Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 «Про затвердження правил застосування національного знака відповідності».
Communication of the Commission with regard to the Interpretative Documents of Council Directive 89/106/EEC.— General introduction to the 6 Interpretative Documents// Commission of the European Communities. Directorate-General. Industry. III/D-3. — Р. 3-5.
ДБН В.1.2-6…11-2008 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Основні вимоги до будівель і споруд.
93/465/EEC: Council Decision of 22 July 1993 concerning the modules for the various phases of the conformity assessment procedures and the rules for the affixing and use of the CE conformity marking, which are intended to be used in the technical harmonization directives. — Official Journal L 220, 30/08/1993, P. 0023-0039.
Технический регламент «О безопасности зданий и сооружений» (проект) — www.minregion.ru.