Про склад технічних регламентів у галузі будівництва

Цей інформаційно-дискусійний матеріал із зазначених питань уявляється актуальним. Його появу спонукало затвердження у Республіці Казахстан технічного регламенту «Безпека будівельних матеріалів, виробів і конструкцій» [2] (надалі — ТР РК).

Розглянемо ТР РК у порівнянні з його прототипом (російським спеціальним технічним регламентом як проектом федерального закону [3], надалі — СТР), а також з українським ТР і чинною європейською Директивою 89/106/ЄEC [4].
Документ [2] складається з основного тексту (20 розділів, 86 статей), який умовно можна поділити на чотири частини, (Табл. 1) і 11 додатків (Табл. 2).
Технічний регламент Республіки Казахстан [2] побудовано на кшталт російського проекту [3], який має глави I-VII та дві групи додатків (наводимо зміст у скороченому вигляді мовою оригіналу).

Федеральный закон РФ (проект)
Специальный технический регламент (СТР) «О безопасности строительных материалов и изделий»
Содержание
I. Общие положения. Статьи 1-5.
II. Виды опасностей, характерные для строительных материалов и изделий, требования к обеспечению безопасности. Статьи 6-14, в т.ч. 7-13 – требования к безопасности:
III. Требования безопасности к характеристикам (свойствам) строительных материалов и изделий. Статьи 15-18.
IV. Требования безопасности на стадиях жизненного цикла строительных материалов и изделий. Статьи 19-23, в т. ч. требования безопасности:
V. Подтверждение соответствия требованиям СТР. Статьи 24-30.
VI. Государственный контроль (надзор). Статьи 31-36.
VII. Заключительные и переходные положения. Статьи 37-40.
Приложение А. Перечень строительных материалов и изделий, в отношении которых устанавливаются требования безопасности.
Приложения Б-Д. Нормативы касательно безопасности химической (Б, В), термической (Г) и гигиенической (Д).
Приложение Е. Порядок обеспечения безопасности строительных материалов и изделий.
Приложение Ж. Диаграмма анализа рисков.
Приложение И. Перечень видов (групп) строительных материалов и изделий, в отношении которых устанавливаются требования безопасности к характеристикам (свойствам) продукции.
Приложение К. Схема обеспечения безопасности характеристик (свойств) строительных материалов и изделий.
Приложения Л-Н. Схемы и знак подтверждения соответствия.
Приложения I-IV. «Обеспечение безопасности характеристик (свойств):
I полимерных и синтетических строительных материалов и изделий».
II химической продукции, используемой в строительстве».
III конструкций, используемых в качестве несущих элементов зданий и сооружений».
IV строительных материалов и изделий, используемых в наружных ограждающих конструкциях жилых и общественных зданий».

Уважний читач легко помітить структурні та фактичні збіги ТР РК із російським СТР як прототипом, на­приклад:
частина документу [2], яка складається з розділів 4-11, відповідає главі II проекту [3] за класифікацією основних вимог безпеки;
розділи 12-16 є аналогом глави IV щодо вимог безпеки на стадіях життєвого циклу;
додатки 3-7 стосуються майже тих самих об’єктів, які подано в додатках I-IV.
У документі [3] застосовано наочні засоби викладення матеріалу, зокрема, діаграма (мал. 1) і схема (мал. 2). Але вони можуть бути виключені з тексту в процесі перетворення проекту на чинний регламент.
Такі приклади відомі й щодо українського досвіду затвердження документів.

Таблиця 1. Зміст ТР РК «Безпека будівельних матеріалів, виробів і конструкцій». Основний текст

• Share

Таблиця 2. Зміст ТР РК «Безпека будівельних матеріалів, виробів і конструкцій». Додатки

• Share

Зазначимо, що порівняно із прототипом у ТР РК приділено менше уваги аналізу ризиків, схемам підтверд­ження відповідності та маркуванню знаком обігу на ринку. Зображення такого знаку, на наш погляд, доцільно подавати безпосередньо в регламенті, як це зроблено в [3, 4]. На мал. 3 наведено один із запропонованих для Росії варіантів і чинний європейський символ відповідності.
Зважаючи на спорідненість регламентів [2] і [3], аналіз їхніх загальних положень доцільніше провадити спільно та порівняно з такими положеннями за документами українським [1] і європейським [4], які також є аналогом і прототипом відповідно.
Загальні засади технічних регламентів містяться вже в назві документу, перших розділах щодо сфери застосування й термінології.
Повні назви [1-4] наведено в переліку літератури, у т.ч. Директива [4] за офіційним перекладом іменується як «ДИРЕКТИВА РАДИ від 21 грудня 1988 року про наближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів стосовно будівельних виробів (89/106/ЄЕС)».
На перший погляд, Директива 89/106/ЄЕС у порівнянні з іншими трьома документами стосується звуженого кола об’єктів, тобто лише виробів. Але, за визначенням («Article 1(2): For the purposes of this Directive, ‘construction product’ means any product which is produced for incorporation in a permanent manner in construction works, including both buildings and civil engineering works»), або в перекладі, «для потреб цієї Директиви «будівельний виріб» означає будь-який виріб, який виготовлено для задіяння постійним чином у будівельних спорудах, включаючи як будинки, так і цивільні споруди».
Більш детальне знайомство із цим європейським документом доводить, що це поняття охоплює звичну для наших будівельників тріаду: «матеріали, вироби та конструкції». Саме такий набір об’єктів і термінів зафіксовано в ТР Республіки Казахстан.

• Share

• Share

У назві російського регламенту фігурує лише двійка «матеріали та вироби», але у визначеннях читаємо (мовою оригіналу):
— «строительный материал — материал (в том числе штучный), используемый при возведении строительных зданий и сооружений, изготовлении строительных изделий и конструкций;
— строительное изделие — изделие, изготовленное с целью использования для создания строительных конструкций зданий и сооружений, систем инженерного оборудования;
— строительная конструкция (сборная) — вид строительного изделия заводского изготовления, предназначенного для использования в качестве несущих элементов при возведении строительных зданий и сооружений, систем инженерного оборудования».
Тут вельми доречними вважаємо записи про системи інженерного обладнання.
Таким чином, «конструкція» визначається як окремий вид «виробу». Цікаво, що в ТР РК (стаття 9) аналогічні терміни подаються за допомогою поняття «продукція»:
— «14) строительные материалы и изделия — виды конечной строительной продукции, предназначенные для создания зданий и сооружений, их отдельных элементов и частей;
— 15) строительная конструкция — конечная строительная продукция, являющаяся частью здания или сооружения с определенными функциями».
Визначення поняття «конструкція» у ТР РК через вираз «с определенными функциями» є більш узагальненим, ніж у викладенні за російським регламентом, де зазначено «для использования в качестве несущих элементов».
Найбільший діапазон об’єктів спостерігаємо в назві українського ТР [1], а саме «будівельних виробів, будівель і споруд», при цьому за умовчанням термін «виріб» прийнято концентрованим у сенсі Директиви [4], тобто розглядаються «матеріали, вироби та конструкції». Що стосується «будівель і споруд», то в ТР вони також поєднуються узагальненим терміном «споруди», так само, як у європейському прототипі.
Наведені порівняння торкаються лише початкових відомостей щодо складу сучасних технічних регламентів у будівництві. Концептуальні питання стосовно вимог безпеки, характеристик виробів, систем підтверд­ження відповідності, а також, чому саме Технічний регламент Республіки Казахстан привернув нашу пильну увагу, все це спробуємо висвітлити вже в наступному числі журналу.

• Share

Перелік літератури
1 Постанова Кабінету міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1764 «Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд».
2 Постановление Правительства Республики Казахстан от 4 февраля 2008 года № 96 «Об утверждении технического регламента «Безопасность строительных материалов, изделий и конструкций». — http://www.zakon.kz/our/news/news.asp?id=30159770.
3 Российская Федерация. Федеральный закон (проект). Специальный технический регламент «О безопасности строительных материалов и изделий». 2-ая редакция. Разработчик: Белгородский государственный технологический университет им. В.Г. Шухова, — Белгород 2006, — 86 стр.
4 Council Directive 89/106/EEC of 21 December 1988 on the approximation of the laws, regulations and administrative provisions of the Member States relating to construction products. — OJ L 40, 11.2.1989, — 12 p.
5 Постановление Правительства Республики Казахстан от 28 декабря 2007 года № 1317 «О Таможенном тарифе и Товарной номенклатуре внешне­экономической деятельности Республики Казахстан» (с дополнениями от 06.02.2008 г.). — 6 ГК РК 04-2003 «Классификатор продукции по видам экономической деятельности» (КП ВЭД). – 7 Экологический кодекс Республики Казахстан (с изменениями и дополнениями по состоянию на 27.07.2007 г.).– 8 Закон Республики Казахстан от 16 июля 2001 года № 242-II «Об архитектурной, градостроительной и строительной деятельности в Республике Казахстан» (с изменениями и дополнениями по состоянию на 21.07.2007 г.).–
9 Закон Республики Казахстан от 22 ноября 1996 года № 48-I «О пожарной безопасности» (с изменениями и дополнениями по состоянию на 27.07.2007  г.).– 10 Закон Республики Казахстан от 3 апреля 2002 года № 314-II «О промышленной безопасности на опасных производственных объектах» (с изменениями и дополнениями по состоянию на 27.07.2007 г.).–
11 Закон Республики Казахстан от 4 декабря 2002 года № 361-II «О санитарно-эпидемиологическом благополучии населения» (с изменениями и дополнениями по состоянию на 27.07.2007 г.).–
12 Закон Республики Казахстан от 23 апреля 1998 года № 219-I «О радиационной безопасности населения» (с изменениями и дополнениями по состоянию на 29.12.2006 г.).–
13 Закон Республики Казахстан от 9 ноября 2004 года № 603-II «О техническом регулировании» (с изменениями и дополнениями по состоянию на 29.12.2006  г.).

М.Л.Гринберг, кандидат технічних наук,
Орган з сертифікації будівельної продукції та систем якості «ЦентрСЕПРОбудметал»

Від редакції. Редакція щиро вдячна авторові за підтримку ініціативи журналу та згоду опублікувати свої думки з приводу порівняння технічних регламентів ЄС і ключових країн СНД, маючи намір гармонізувати та поліпшити наступні українські нормативні документи в галузі будівництва, а також висловлює подяку колегам з російської Асоціації виробників скла, деяким чином причетних до появи цієї публікації, та панові Леву Шахнесу особисто.
Редакція запрошує зацікавлені сторони, професійні асоціації, розробників регламентів та їх користувачів, будівельників, виробників матеріалів та конструкцій до широкої фахової дискусії щодо нормативного регулювання у будівництві, зокрема у виробництві та застосуванні світлопрозорих конструкцій та виробів із скла, та звертає увагу на необхідність заздалегідь надсилати свої відгуки на адресу редакції для їх своєчасного оприлюднення.