Чого очікувати у 2012 році? Характеристики та тенденції віконного ринку
Питання круглого столу:
- Український ринок вікон 2011 року. Тенденції, підсумки року, зміни у структурі споживчого попиту, вподобання кінцевих споживачів.
- Перспективи розвитку: чого чекати у 2012 році гравцям ринку, власникам віконного бізнесу, якою буде поведінка покупців і прогноз їх купівельної спроможності.
Олег Кесслер
комерційний директор компанії «Віконда»
Зростання замовлень не відбулося. Боротьба за клієнта тривала переважно шляхом низької ціни, а не внаслідок задоволення потреб кінцевого споживача. Довгоочікуваний сезон, який зазвичай починається з вересня, розпочався раніше, але, не досягнувши очікуваного піка, почав спадати. Уже в жовтні 2011 року компанії недоотримували від 10 до 30% запланованого обсягу.
І така тенденція збережеться до кінця року.
Слід відзначити зростання використання енергозберігаючих склопакетів на українському ринку. Це можна пояснити збільшенням кількості «обізнаних» клієнтів, які розуміють, що купуючи склопакет, який відповідає ДСТУ в частині енергозбереження, можна уникнути ряду проблем, пов’язаних із запотіванням вікон, та підвищити комфорт у засклених приміщеннях. Хоча треба визнати, що й попит на склопакети з типовою конфігурацією 4–16–4 залишається значним. Це зумовлено невисокою купівельною спроможністю населення та слабкою професійною підготовкою менеджерів із продажу, які не можуть донести переваги енергоефективних вікон.
У 2012 році все залежатиме від загальної економічної ситуації в країні. Якщо вона не погіршиться, то в міжсезоння може повторитися ситуація 2011 року — дрібні виробники на цей період закриваються, щоб відновити роботу навесні; середні — намагаються вижити або закривають виробництво й стають дилерами великих виробників; великі ж у боротьбі за клієнта знижують ціни до рівня собівартості та мінімізують витрати, пов’язані із зарплатами працівників і доставками.
Хоча в планах віконних компаній був закладений невеликий приріст обсягів виробництва цього року, але цього зростання ми так і не побачили. Це загальна тенденція для ринку. Проте є компанії, хоча їх дуже небагато, яким вдалося трохи збільшити обсяги виробництва.
Попередньо оцінюючи підсумки 2011 року, можна припустити, що ринок втратив близько 7–10% обсягів попереднього року. Це пов’язано насамперед із низькою платоспроможністю населення України, що, своєю чергою, спричинило зростання продажів систем бюджетного сегмента. До цього можна додати, що обсяги будівництва в Україні за останній рік не збільшилися — цей факт не міг не вплинути негативно на виробництво. Ще одним доказом зменшення обсягів продажів можна вважати скорочення термінів виготовлення конструкцій: якщо в сезон 2010 року вони сягали місяця при повному завантаженні цеху, то в 2011 році — максимум двох тижнів і однієї робочої зміни в цеху.
Також можна відзначити, що цей рік ознаменувався «походом у народ». Більшість великих гравців віконного ринку в боротьбі за обсяги продажів звернули увагу не на великі міста, які перенасичені пропозиціями, а на районні центри та села. І якщо у мешканців великих міст ще є можливість купити якісний і, як правило, дорожчий продукт із доброю фурнітурою та енергозберігаючим склопакетом, то населення районних центрів і сіл орієнтується насамперед на ціну. При цьому якість відходить на другий план.
Клієнт, який купує вироби середнього, а тим паче дорогого сегмента, почав дуже серйозно ставитися до питань якості та сервісу. Покупець, вкладаючи значні кошти, хоче бути впевненим у правильності вибору.
Водночас є й позитивні тенденції у розвитку ринку світлопрозорих конструкцій 2011 року. Слідом за Європою і ми почали замислюватися про енергозбереження, тим більше, що ціни на енергоносії продовжують зростати й зростатимуть надалі. Це призвело до активнішої пропозиції систем із 6 і більше камерами та монтажною шириною 84–92 мм. Єдиним фактором, який зараз відлякує клієнтів від покупки таких систем, залишається висока ціна. І всі аргументи продавців поки що малоефективні. У покупців просто немає фінансової можливості інвестувати в цей продукт. Усі розмови про майбутню економію енергоносіїв поки залишаються лише розмовами. Для таких систем потрібно кілька років, щоб їх продажі на українському ринку стали суттєвими — можливо, до того часу зросте й купівельна спроможність населення.
Ще однією особливістю ринку можна назвати відкриття цього року фірмових салонів відомими гравцями віконної індустрії. Причому салони відкриваються не лише в обласних, а й у районних центрах і невеликих містах. Це, своєю чергою, сприяє впізнаваності бренду не лише в конкретному регіоні, а й загалом по всій Україні. Такі дії дають позитивний результат і, як правило, ведуть до збільшення обсягів продажів.
Щодо присутності компаній на ринку можна сказати, що саме великі виробники збільшують свою частку, витісняючи дрібних виробників, яким вигідніше працювати дилерами таких компаній, ніж утримувати власне виробництво. При цьому ризики, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції, мінімізуються. Нові виробництва відкриваються вкрай рідко, а більшість нових компаній, що пропонують вікна, — це дилери або франчайзингові салони відомих брендів.
Прогнози на 2012 рік робити дуже складно, адже економічна ситуація в країні складна. Якщо почнеться друга хвиля світової фінансової кризи, її негативний вплив позначиться на українській економіці та, відповідно, на населенні, платоспроможність якого й так залишає бажати кращого. У 2012 році ситуація на ринку буде ще складнішою. Варто сподіватися на краще, але очікувати значного зростання не слід. Це стосується приватного замовника.
Якщо говорити в глобальних масштабах, то для розвитку віконного ринку необхідно відновити масове будівництво. На кінець жовтня 2011 року в Україні на стадії незавершеного будівництва перебуває 4 096 житлових будинків загальною площею 17 млн м2, розрахованих на 193 тис. квартир (дані Міністерства регіонального будівництва).
Якщо вдасться мінімізувати наслідки кризи, профінансувати добудову незавершених об’єктів і відновити іпотечне кредитування, можливе повернення до рівня обсягів 2010 року або навіть невелике зростання.
Позитивно на розвиток ринку можуть вплинути й грошові потоки, що надійдуть в Україну у зв’язку з проведенням Євро-2012. Але лише за умови, що ці кошти надалі інвестуватимуть у будівництво чи реконструкцію — як у приватному секторі, так і на державному рівні.
НБУ: у 2012 році інфляція очікується на рівні 7%
Національний банк України очікує, що інфляція у 2012 році може скласти 7%, повідомив перший заступник голови НБУ Юрій Колобов.
За його словами, Нацбанк розгляне питання зниження облікової ставки після того, як переконається у стабільності цінової ситуації.
«Ми подивимось до березня. Якщо ситуація збережеться, тоді будемо розглядати можливість зниження облікової ставки», — сказав Колобов.
Прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив, що інфляція за підсумками 2011 року складе 5%, що є рекордно низьким показником за останні роки.
15 листопада НБУ суттєво знизив прогноз інфляції на цей рік. Нацбанк прогнозує, що до кінця 2011 року інфляція не перевищить 7,5%.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Сергій Даців
директор із продажу компанії «Миропласт»
Ринок 2011 року за всіма показниками повторює обсяги продажів ПВХ-профілів 2010 року.
Тенденції 2012:
- ● На українському ринку реалізації ПВХ-профілів відбувається подальше перерозподілення на користь профільних систем українського виробництва. Зростання обсягів продажів компанії «Миропласт» в Україні у 2011 році склало 60% порівняно з 2010 роком.
- ● Серед переробників профільних систем спостерігається тенденція до скорочення їх кількості, зменшення кількості виробників склопакетів. Залишаються лише професійні гравці.
- ● Збільшення частки профільних систем класу «економ» не відбулося, при цьому спостерігається здешевлення дорогих профільних систем.
- ● Наша компанія відзначає зростання частки ламінованих і п’ятикамерних профільних систем. Таку ж тенденцію спостерігають компанії «Рехау» та «Алюпласт».
Якщо не станеться глобальних катастроф (фінансової чи політичної криз), то прогнозовано ринок 2012 року буде таким самим, як і в 2011 році. Ми прогнозуємо продовження процесу перерозподілу ринку в бік продуктів кращої якості, з певним набором переваг за справедливою ціною. Перерозподіл відбудеться і серед компаній — на користь тих, які зарекомендували себе як надійні бізнес-партнери.
Зараз Україна переживає інвестиційну кризу. Погіршилися відносини із західними країнами, суттєво знизився інтерес західних інвесторів до економіки України. Країни Митного союзу також не поспішають фінансувати наші проєкти.
Усі ці процеси, безумовно, вплинули як на ринок об’єктного будівництва та скління, так і на активність приватного покупця вікон. Стрибкоподібного приросту продажів у вересні, який ми спостерігали протягом кількох років поспіль, у 2011 році не відбулося. Графік розподілу обсягів продажів цього року плавний, без суттєвих «піків».
На тлі цих процесів змінився і характер споживчого попиту. Його характеризує відсутність коштів у покупця дешевого вікна. Таким чином, інтерес до якіснішого вікна, з додатковими споживчими властивостями, зріс. Для цього сегмента споживачів потрібен грамотний продавець. Дуже важливо правильно визначити потребу клієнта та повністю її задовольнити. Тому дедалі важливішими й продуктивнішими стають знання, вкладені в кожного дилера та менеджера з продажу вікон.
На жаль, ми не очікуємо наступного року зростання споживчої активності через відсутність передумов для цього. Ймовірно, продовжиться процес перерозподілу ринку з ротацією дилерів, чергова хвиля закриття невеликих фірм і розширення великих виробників склопакетів за їх рахунок. Посилиться конкуренція між продавцями вікон. Відповідно, на перший план вийде глибоке знання свого продукту та якісний маркетинг. Ми, виробники комплектуючих, повинні надати партнерам і перше, і друге. Комплекс заходів щодо підвищення технічної та маркетингової грамотності стає нашим першочерговим завданням.
Сергій Шовкопляс
випускаючий редактор журналу «Вікна. Двері. Вітражі»
Попри заявлений урядовими органами «значний приріст» у будівельному секторі, зафіксований у статистичних даних, у 2011 році так і не буде досягнуто рівня 2008 року в усіх секторах будівництва.
Потужними чинниками «приросту» в будівництві у 2011 році стали дві причини: завершення основних інфраструктурних робіт із підготовки до Євро-2012 за бюджетні кошти та важливість для дуже багатьох співгромадян саме у 2011 році встигнути «легалізувати» нерухомість, зведену без відповідних дозволів ще з 1992 року. Друга причина однозначно дала фіктивне зростання показників щодо введення житла в експлуатацію щонайменше на 30%.
Але й перша цифра, що демонструє пожвавлення в секторі будівництва, мало додала до показників зростання у віконній галузі для цивільного будівництва. Про це свідчить, наприклад, факт формування значних складських залишків будівельного скла на заводі «Пролетарій» (на початок осені ця цифра становила 2,5 млн м2) і нова-стара ідея «Пролетарія» зайнятися «антидемпінговими розбірками» замість реального підвищення якості скла та прийнятності його ціни.
Цивільне будівництво у 2011 році (окрім деяких об’єктів до Євро-2012) фактично стагнувало. Попри статистичне зростання споживання багатьох будівельних матеріалів (порядку +30%), велика їх частина використовувалася у ремонтних, а подекуди в ремонтно-відновлювальних роботах із приведення до ладу невпинно ветхого житлового фонду та комунальної інфраструктури. Водночас ініційовані раніше програми санації житла із заміною вікон відкладені «до кращих часів» (як, наприклад, у Києві) або заморожені. Це, безумовно, позначилося на віконній галузі, що виробляє вікна для масового споживання.
«Чарівна паличка» минулих років для віконників — заміна вікон за приватною ініціативою під час поточних ремонтів або при зміні житла — цього року, схоже, готова зламатися. Різке підвищення вартості життя за рахунок зростання цін на продукти харчування, товари першої потреби, збільшення комунальних і транспортних витрат при фактичному зниженні реальних зарплат пересічних громадян, зменшення доходів тих, хто ще нещодавно впевнено відносив себе до середнього класу (підприємців і кваліфікованих спеціалістів), зниження активності на вторинному ринку житла, тобто падіння реальної купівельної спроможності населення нижче певного критичного рівня — усе це зменшило показник продажів вікон у сегменті робіт R&M (ремонт і модернізація), який «тягнув» віконну галузь у період скорочення обсягів скління при новому будівництві.
Тенденції реального попиту (якщо не сказати — залишків попиту) у 2011 році не змінилися — вікно має бути дешевим. При цьому покупці готові надавати перевагу саме ціновому фактору, а не фактору якості готового виробу.
Інша ж (і доволі значна!) частина споживачів перевела свій попит на вікно, особливо виготовлене з ПВХ, у розряд відкладеного попиту — мовляв, на якісне й дороге вікно з класного широкого та товстостінного профілю грошей немає, а ті вироби, що представлені зараз на ринку для масового споживача, просто вражають своїм викидним якістю і рами, і склопакета, і фурнітури, і ущільнювачів, і монтажу. Але якийсь час таке вікно простоїть, думає споживач, і з ним узимку кілька років буде тепліше, ніж зі старим радянським вікном, навіть за СНіП розрахованим на забезпечення «щілинного провітрювання». Вікно купують зараз радше вимушено, ніж із метою придбання добротного виробу.
Судячи зі статистики споживання, саме ціновий фактор вивів нині українських виробників профілів у розряд лідерів ринку — сім виробників профілів в Україні займають понад 61% ринку, суттєво потіснивши іноземних виробників (і європейських, і азійських) в усіх сегментах профілів — від масових серій до ексклюзивних.
Я зовсім не хочу сказати, що українські профільники пропонують продукцію низької якості, я хочу сказати, що виробники й покупці вікон, орієнтуючись саме на ціну, частіше обирають дешевші позиції профілів і за товщиною стінок, і за кількістю камер, і за монтажною глибиною. Тобто зараз надають перевагу вікнам, не цілком відповідним майбутнім умовам експлуатації та параметрам довговічності — наприклад, частіше обирають вузькі профільні системи під однокамерний склопакет, збільшений за площею понад нормативи, замість вікон із більшою монтажною глибиною, профілі яких здатні нести широкоформатний двокамерний склопакет з урахуванням вимог до теплопровідності, висотності та вітрового навантаження.
І все було б нічого, якби віконники свідомо не знижували якість вікон: якби застосовували штатні підсилювачі, а не фрагментарне встановлення тонших профілів для гіпсокартону; якби зварювання та зачищення кутів виконувалися на спеціальному обладнанні; якби у виробників був реальний контроль якості саме цього зварювання; якби застосовувалися сертифіковані стабільні ущільнювальні матеріали; якби не «викидна» фурнітура; якби не низька якість збирання, а особливо монтажу; якби не інші «хвороби», пов’язані зі стремлінням знизити ціну. За три кризові роки цілком годящий продукт — вікно з ПВХ — у масовій свідомості тепер міцно асоціюється з досить дорогим мотлохом.
Як кажуть, «за що боролися, на те й напоролися» — низька якість здешевленого вікна, до чого прагнули для активізації попиту, насправді призвела до того, що багато споживачів не можуть перевести відкладений попит на добротний виріб у реальну покупку. Масове прагнення виробників підвищити попит за рахунок здешевлення насправді зараз обмежує віконний ринок.
На роздрібному ринку нині відчувається дефіцит довіри з боку замовників, які в умовах кризи побоюються натрапити на неякісний товар, що фактично означає для них суттєву втрату грошей. Ця частина споживачів (чий попит здебільшого відкладений) нині вважає, що якщо вже витрачатися, то на справді якісне довговічне вікно, де всі компоненти варті своїх грошей.
Підтвердженням цьому можуть бути цифри зростання попиту на енергоефективне скло. За експертними оцінками, у 2011 році в Україні буде встановлено понад 3,6 млн м2 скла з низькоемісійним покриттям, що за сумнівного зростання загальних показників у віконній галузі означатиме приріст установлення енергозберігаючого скління на 11,3% порівняно з фактичним його споживанням у 2010 році. І це — єдиний позитив ситуації на ринку у 2011 році, який, хотілося б, може бути характерним і наступного року.
Усі негативні тенденції ринку, проявлені у 2011 році, повністю перенесуться на 2012-й. «Добре поінформований оптимізм» посилюється ще й думкою, що, починаючи з весни 2012 року, Україна фактично втратить локомотив пожвавлення в будівельній галузі — обсяги фінальних будробіт із підготовки до Євро-2012. Це позначиться на замовленнях для компаній-«фасадників». Нові інфраструктурні проєкти, співмірні за масштабом із «поворотом північних рік», поки не проглядаються — принаймні капвкладення у 2012 році не будуть орієнтовані вище, ніж роботи до нульової відмітки — складно припускати значну активність у 2012-му, черговому році «великих» виборів.
Заморожені об’єкти цивільного, а особливо житлового будівництва й надалі залишатимуться в нинішньому стані, оскільки у зв’язку з очікуваннями нової хвилі світової економічної кризи наші банки взагалі припинили скільки-небудь довгострокове кредитування.
Немає жодних підстав очікувати суттєвих змін у купівельній спроможності населення, пожвавлення на ринку вторинної нерухомості, тобто масових ремонтів із заміною вікон за приватною ініціативою поки що не передбачається. Не варто очікувати й особливого пожвавлення в секторі нового житлового будівництва.
У 2011 році було зафіксовано падіння обсягів у секторі дорогих дерев’яних, алюмінієвих і композитних вікон для приватного домобудівництва, зокрема в секторі мансардних і дахових виробів, хоча досі це був досить стабільний сегмент. У 2012 році видимих чинників зростання в цьому сегменті також немає.
Фактично віконний ринок відкотився на позиції 2003–2004 років. І для пожвавлення попиту у 2012 році виробникам слід насамперед звернути увагу на якість самих виробів і надання послуг із монтажу. А профільним компаніям варто організувати реальний наскрізний контроль якості аж до кінцевого споживача з метою припинити подальшу дискредитацію їх продукції, оскільки саме на профільні системи кінцеві споживачі покладають практично весь негатив від неякісного вікна.
Нобелівський лауреат: попереду — етап поглиблення кризи
Проблеми в економіці у 2012 році лише посилюватимуться, стверджують експерти.
Найпозитивніше, що можна сказати про 2011 рік: можливо, він був кращий, ніж буде 2012-й. Таку думку в статті для Handelsblatt висловив нобелівський лауреат Джозеф Стігліц.
За його словами, в нинішній ситуації добре, що США нарешті почали усвідомлювати прірву між збагатілою верхівкою суспільства та всіма іншими американцями. Крім того, протестні рухи молоді — від «Арабської весни» та іспанських Indignados до «Займемо Волл-стріт» — свідчать про те, що капіталістична система далеко не в порядку.
«Ймовірно, економічні та політичні проблеми США і Європи, підхід до розв’язання яких був абсолютно неправильним, у 2012 році й надалі загострюватимуться», — вважає експерт.
Він прогнозує, що «час розплати», коли зруйнується євро або ж Європа таки вживе необхідних заходів, може настати у 2012 році.
Нагадаємо, що професор Нью-Йоркського університету Нуріель Рубіні раніше заявляв, що перспективи розвитку світової економіки у 2012 році очевидні: рецесія в Європі, у кращому разі ледь помітне зростання у США та різке його падіння в Китаї.
За матеріалами: korrespondent.net
Редакція «Вікна. Двері. Вітражі» дякує редакції видання «Час Віконда» за надані матеріали
