Протизламні двері і вікна. Стандарт захисту від злому DIN V ENV 1627:1999
DIN V ENV 1627:1999 – стандарт для вікон і дверей, який містить мінімальні вимоги захисту від злому, методи випробувань для визначення та класифікації опорів. Описує вимоги та класифікацію, визначає статистичні і динамічні навантаження.
Стандарт розмежовує опір віконних і дверних конструкцій при зломі по класах, залежно від часу, витраченого на їх злам.
| Клас опору | Скільки потрібно часу на злом | Метод роботи |
| WK1 | Не залежить від часу | Предмети мають базовий захист проти спроби злому зі застосуванням фізичної сили: удари ногами, стрибки, вибивання плечем (в основному акти вандалізму). |
| WK2 | 3 хвилини | Витримує застосування простих інструментів, такі як викрутки, плоскогубці. |
| WK3 | 5 хвилин | При зломі застосовується лом. |
| WK4 | 10 хвилин | Більш досвідчений злочинець: застосовується сокира, зубило, молоток, долото і акумуляторна дриль. |
| WK5 | 15 хвилин | Більш потужні інструменти: дриль, пила, кутова шліфувальна машина (макс. d=125 мм). |
| WK6 | 20 хвилин | Досвідчений злочинець із потужним інструментом: дриль, лобзик, пила, кутова шліфувальна машина (макс. d=250 мм). |
Протизламні вікна та двері: рекомендації по застосуванню в залежності від місця використання
Для легкодосяжних місць (вікна або двері на першому поверсі) рекомендується застосовувати рівень захисту не нижче WK3.
Для помірно доступних місць (вікно і двері на заскляному балконі другого поверху) — не нижче WK2.
Для місць з утрудненим доступом (вікна другого поверху) – WK1. Для важкодоступних місць – базова комплектація.
Німецька поліція рекомендує застосовувати протизламні вікна і двері не нижче класу WK2.
Прим. редактора
Стандарт DIN V ENV 1627:1999 був прийнятий у 1999 році і діяв на території Євросоюзу до прийняття DIN EN 1627:2011 в 2011 році.
