Що таке «ділова репутація»?
Законодавчого визначення терміна «ділової репутації юридичної особи» немає. Комплексний аналіз нормативних актів, судової практики, у тому числі Листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 №01-8 / 184, дозволяє визначити термін «ділова репутація» юридичної особи як престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельні марки та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товару й послуг.
Якщо говорити про грошовий еквівалент ділової репутації, то він може бути виражений у формі гудвілу — вартості ділової репутації.
Гудвіл — це комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємств без відповідного збільшення активних операцій, включаючно з використанням кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку послуг (товарів, робіт), нові технології тощо
Відшкодування заподіяної шкоди
Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Заподіяння моральної шкоди юридичній особі шляхом поширення відомостей, що ганьблять її ділову репутацію, обов'язково завдає шкоди й певної особистості — честі, гідності та діловій репутації конкретного громадянина (наприклад, керівника, засновника тощо).
Тобто вимога про відшкодування моральної шкоди може бути подана як юридичною особою, так і громадянином-керівником або засновником індивідуально.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно ч. 1 ст. 23 ГК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Варто зазначити, що більш вдалим терміном для юридичної особи є термін «відшкодування моральної шкоди», а не «відшкодування морального збитку», хоча ці поняття є за своєю суттю синонімами.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 №5, під немайновим шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Розмір немайнової шкоди
Розмір моральної (немайнової) шкоди може бути визначений шляхом проведення експертизи з оцінки моральної шкоди. Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фіз. або юрособи, а також шкоди, завданих його майну, відшкодовується в повному обсязі.
У розумінні ст. 22 ГК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі.
Важливо! Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка має бути відшкодована, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ГК України).
За матеріалами UBR.UA