У документі йдеться про те, що схеми добровільної реновації будинків в Європі поки що не спрацювали. Згідно з наведеними даними, лише 1% будинків у ЄС щороку проходять енергетичну реконструкцію, а річний рівень капітального ремонту становить 0,2%. Тому фінансові стимули для ремонту мають бути підкріплені ефективними нормами.
Амбітні MEPS:
- громадські та нежитлові будівлі класу F й G, згідно з сертифікатом енергоефективності EPC, реконструювати до класу C до 2030 року;
- житлові будинки класу F й G — до класу C до 2033 року.
Норми, що діють зараз:
- громадські та нежитлові приміщення відремонтувати принаймні до рівня F до 2027 року та до рівня E до 2030 року;
- житлові — до F до 2030 року та до E до 2033 року.
Клас G, згідно з сертифікатом енергоефективності, є найнижчим, а клас А надається будівлям із нульовим рівнем викидів.
Дослідницька група Guidehouse підрахувала ↗️, що перехід до класу B/C з використанням теплових насосів може зменшити імпорт газу приблизно на 45%, у порівнянні лише з 13% при переході до класу Е.
Оцінка аналітичного центру Bruegel показує, що близько 2,6% ВВП ЄС (майже 350 млрд євро) вже було витрачено державами-членами на субсидування рахунків на енергоносії. Ця сума перевищує оцінку ініціативної групи необхідного фінансування на рік для подвоєння амбітної енергореновації. Ось чому вони наполягають на перегляді EPBD.
Читайте ще: Посилено вимоги до енергоефективності вікон в Україні
Для довідок.
Згідно з визначенням Європейського Союзу, енергетична бідність виникає, коли рахунки за енергоносії складають високий відсоток доходу або коли домогосподарства скорочують споживання енергії до рівня, який негативно впливає на здоров’я та добробут.
