Квартальна реновація має стати наступним етапом розвитку енергоефективності в Україні
Фото: Фонд енергоефективності
Учасники міжнародного круглого стола «Українсько-литовський обмін найкращими практиками з енергоефективності будівель»

Квартальна реновація має стати наступним етапом розвитку енергоефективності в Україні

Фонд енергоефективності повідомив, що учасники українсько-литовського круглого столу назвали комплексну квартальну реновацію наступним стратегічним етапом розвитку енергоефективності в Україні. Захід відбувся у Посольстві Литовської Республіки в Україні під назвою «Українсько-литовський обмін найкращими практиками з енергоефективності будівель».

Фонд енергоефективності на зустрічі представили директор Єгор Фаренюк та фінансовий директор Микола Ільїнов. З литовського боку виступили представники Агентства з управління екологічними проєктами (APVA), зокрема його директор Гвідас Даргужас (Gvidas Dargužas), а також голова Швянчонського районного самоврядування Рімантас Кліпчюс (Rimantas Klipčius) та директорка адміністрації Йовіта Руденене (Jovita Rudėnienė).

Литовська сторона підтвердила готовність і надалі підтримувати Україну на шляху до енергоефективної відбудови. Партнери погодили, що співпраця між країнами буде спиратися на довгострокове планування, передачу європейського досвіду та розвиток муніципального підходу до модернізації житла.

Учасники обговорили перехід від модернізації окремих багатоквартирних будинків до комплексної квартальної реновації — оновлення не однієї будівлі, а цілого житлового кварталу чи мікрорайону. Такий підхід уже довів свою ефективність у Литві. Формат дозволяє ефективніше використовувати державні та міжнародні фінансові ресурси. Він також забезпечує узгоджену роботу місцевої влади, мешканців і партнерських організацій та створює більший економічний і соціальний ефект для громади.

Директор Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк підкреслив, що енергоефективність сьогодні є одним із ключових чинників стійкості держави та громад. «Енергоефективність сьогодні — це набагато більше, ніж просто математичне заощадження гігакалорій чи зниження цифр у платіжках. Це стійкість громад та безпечні й комфортні умови життя наших людей; це національна енергетична безпека та висока якість повоєнного відновлення», — сказав він.

За його словами, комплексна модернізація житлового фонду є одним із найефективніших напрямів інвестування у майбутнє країни. «Модернізація українського житлового фонду — безальтернативна та найбільш вигідна інвестиція у майбутнє нашої держави!» — додав Фаренюк.

Учасники приділили окрему увагу розвитку муніципальної підтримки термомодернізації. Фінансовий директор Фонду Микола Ільїнов презентував проєкт першого в Україні пілотного муніципального центру «єдиного вікна» (One-Stop-Shop). Центр створять у Кривому Розі на базі Інституту розвитку міста у партнерстві з APVA.

Ільїнов зазначив, що основи цього партнерства заклав навчальний візит української делегації до Литви. «Цей візит став відправною точкою для започаткування довгострокового партнерства та створення першого в Україні муніципального центру One-Stop-Shop у сфері енергоефективності», — підкреслив він.

Литовський досвід допомагає формувати нову модель підтримки термомодернізації в Україні. Йдеться про мережу муніципальних центрів «єдиного вікна», перехід від модернізації окремих будинків до комплексної квартальної реновації, а також про стандартизацію процедур та активнішу роль місцевої влади у супроводі проєктів.

Директор APVA Гвідас Даргужас зауважив: «Досвід Литви показує, що довгострокових результатів можна досягти лише тоді, коли реновація стає частиною стратегії всієї громади, а не окремих будинків. Ми бачимо велику рішучість українських установ і громад будувати сучасні, енергоефективні міста, тому готові ділитися знаннями, здобутими уроками та практичними підходами».

За попередніми планами, пілотний проєкт у Кривому Розі охопить 10–15 багатоквартирних будинків і понад тисячу домогосподарств. Партнери очікують заощадження енергії на рівні 30–50 відсотків та щорічне зменшення викидів вуглекислого газу на 2000–3500 тонн.

Учасники круглого столу дійшли спільного висновку: саме квартальний підхід має стати наступним етапом модернізації українських міст. Для цього Україна та Литва планують зосередити співпрацю на розробці муніципальних програм енергоефективності, створенні мережі регіональних центрів підтримки термомодернізації, навчанні органів місцевого самоврядування та поширенні практик комплексної реновації міських кварталів.

Раніше Україна стала першою країною поза Європейським Союзом, де розпочали формування Хабу Академії Нового Європейського Баугаузу.
+380 44 237 XX XX +380 44 237 2567
Ідентифікатор: 24358