Першому вікну REHAU в Україні — 20 років!

Так, все починалось дуже цікаво. Починаючи з 1993 року наша компанія («Енран») шукала себе в бізнесі. Власники, на відміну від багатьох вітчизняних бізнесменів, не виводили кошти за кордон, а намагались зробити щось тут, в Україні. Саме в цей час я розпочав свою роботу в компанії, і переді мною як інженером поставили завдання знайти застосування незадіяним виробничим площам. Звичайно, на думку спадало багато варіантів, проектів, але якось влучно в поле зору потрапило будівництво на Шулявці, для якого вікна імпортували з Чехії, і тоді я подумав: «А чому б не виготовляти вікна?».

Так, нічого не розуміючи в бізнес-планах, я написав 4 друкованих аркуші, які стали основою подальшого проекту. Я зібрав всю інформацію по об'ємам будівництва, вартості вікон та ін. і ці 4 аркуші так званого «бізнес-плану» (посміхається - R) і подав на розгляд засновникам компанії. А далі доволі швидко було прийнято рішення про початок виробництва вікон в Україні.

Розпочався процес пошуку та вибору обладнання, постачальників… Ми обрали REHAU. І не тому, що перші контакти найвірніші – головну роль відіграли саме співробітники концерну REHAU. Першою контактною особою на REHAU для нас був Томас Беттен. Під час зустрічі мене приємно здивувала різнобічність компетенцій компанії, а особливо той факт, що комплектуючі REHAU використовують навіть у системі життєзабезпечення на МКС. Для мене, як людини з авіації, наявність таких інновацій, серйозних розробок та технологій – це ознака серйозної компанії.

Одночасно ми отримували пропозиції і від інших виробників профільних систем, але я прийняв рішення працювати з REHAU. На щастя, засновники підтримали його. Скажу щиро, що всі наступні роки роботи лише підтверджували правильність цього вибору.

Пам'ятаю, справжнім одкровенням для мене став візит на завод у м. Віттмунді в 1998 р. В Україні ми тільки доводили правильність нашого вибору, відповідність організації виробництва, а там я на власні очі побачив, яким воно має бути.

Власне, так все і почалося.

Це вікно з 3-камерного профілю, система 730, з 1-камерним склопакетом. Запуск самої лінії відбувався за участі техніка REHAU пана Адельгардта. Через перекладача він попросив надати розміри та конфігурацію вікна, я швидко в excel написав всі формули, відступи, роздрукував наше перше техзавдання, і так ми зробили перше в Україні вікно з профілю REHAU.

Якщо просумувати загальну площу виготовлених конструкцій, отримаємо паркан від Києва до Умані заввишки в метр.

Один з найцікавіших об'єктів з нашими вікнами – будинок на Ярославому Валу в Києві, де на той час розташовувався Кредитанштальбанк. Вікна в цій будівлі складні не тільки по конфігурації, а й по великій кількості елементів зворотньої кривизни. Нам доводилось гнути профіль і робити склопакети складної форми, які мало хто міг запропонувати на той час. А ми, до речі, вже мали власну склопакетну лінію.

Так, ми маємо досить багато об'єктів по Києву – Посольство Ватикану, банки, бізнес-центри. Будинок по вул. Предславiнській, БЦ Євразія на вул. Жилянській і ще багато чого... До речі, у менє є мрія: пройтись повз ці місця якось з онуком  і показати йому цю спадщину.

Мене надихнув на це офіс REHAU в Ерлангені. Там на вході в будівлю є неймовірний зимовий сад, він мені дуже сподобався. Бажання зробити подібне у нас давало абсолютно нове відчуття життя. На той момент у приватних будинках, у кращому випадку, були веранди з вікнами, а тут — і скляний дах, і тепло, і затишок, а за вікном — сніг і мороз. Зведення будинку на вул. Довженка якраз добігало кінця, тож ми взялись за один із найскладніших наших зимових садів. Коли він був готовий, ми зрозуміли, що нам під силу і такі проекти. Так розпочалась робота по виготовленню зимових садів.

Так, їх було немало. У нашому випадку зимовий сад примикав до багатоповерхового будинку, і перше питання, над яким ми замислились — що може випасти з вікна? Відповідь очевидна – пляшка (посміхається – R). На території нашого виробництва була розташована водонапірна башта, тож випробування розпочали на ній.

Також ми вирішили освоїти випуск скла-триплексу за зразком технології Kömmerling: два скла скріплюються полімерною сумішшю, яка з часом полімеризується, і ось маємо триплекс. Ну а далі почались його випробовування під нашою баштою: поставили пакет під кутом в 15°, а пляшку кидали з башти з висоти 20 метрів – вона розлетілась на дрібні уламки, а на склі залишилась лише маленька пляма. Не уявляєте, як це надихнуло нас. Ми продовжили експеримент: кидали пляшки з різною мірою заповненості до тих пір, поки не зрозуміли, що це скло буде безпечним в експлуатації.

Так, з цією системою я також вперше познайомився в Ерлангені і одразу відчув широкі можливості її застосування в Україні. Тоді на ринку майже не було фасадних конструкцій з алюмінію, тож ми змогли зайняти цю нішу і виготовляти фасади.

Ми свідомо пристали тоді на цю пропозицію, хоча з одного боку ніби просуваеш конкурентів, але з іншого – допомагаєш розвивати бренд, який потім і самому легше продавати. Тож, вважаю, ми допомагали один одному.

Ми прийшли до створення власної сервісної служби, прекрасно розуміючи, що рано чи пізно постане питання обслуговування вікон. Ми почали чітко фіксувати всі проблеми та спірні питання, з якими стикались, аналізували можливі варіанти їх запобігання. І це дало нам розуміння багатьох речей, з яких варто було розпочинати роботу.

По-перше, спільно з керівником цеху ми створили систему управління якістю, якою ми її собі уявляли: наше кредо на той час звучало приблизно так – «якість продукції починається з одягу співробітника». По-друге, ми намагались контролювати все, і тут я вдячний Ігореві Бінковському. Коли він відвідував наше виробництво, я завжди просив його знайти щось, що ми робимо не так. Як результат – наша продукція стала високоякісною, а система виробництва працювала відмінно.

У певний момент я почув про ISO, ознайомився з вимогами і виявилось, що це дуже нагадує все те, що побудували ми. Так з'явилась ідея сертифікувати управління якістю згідно з міжнародними вимогами.

Як інженер я завжди був прихильником суворого дотримання технологій, саме тому стільки уваги та зусиль ми вкладали в якість продукції.

Не зовсім конкурентних переваг. Ми вже тоді були дорожчі за багатьох конкурентів – через якісний монтаж, дотримання технологій та вимог до якості. Для нас якість продукту – найголовніша конкурентна перевага. Ми всі це розуміли, але ринок, на жаль, вирішив інакше.

Спочатку давали 2, потім 5 років, на REHAU Brillant – 8 років. Потім всі взяли це за основу, і ДСТУ змінили під ці стандарти. До того ж, навіть після закриття віконного виробництва в 2008 році ми ще 5 років продовжували обслуговувати наші вікна.

Я замовляв вікна в деяких Авторизованих Партнерів REHAU – якістю залишився задоволений.

Взагалі, про якість хочу зазначити наступне: якщо компанія-виробник системи висуває якісь вимоги до переробника, їх необхідно виконувати, адже це не примхи. І повірте, навчитися працювати правильно не складно, складно потім перенавчатися.