III зустріч Клубу Енергоефективності

Клуб Енергоефективності — неформальне комунікаційне середовище, мета якого — налагодити тематичний діалог між відповідальними агентами змін та громадянами України.

Ініціатори Клубу: Громадянська мережа ОПОРА, Держенергоефективності та міжнародні компанії Henkel, Danfoss Ukraine, Ceresit Ukraine та REHAU Ukraine – віконні системи.

Андрій Берестян, генеральний директор компанії Danfoss:

1. Два останні роки дали прорив на законодавчому рівні і на рівні енергоефективних технологій: прийнято закон про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку і почала працювати перша в Україні програма з енергоефективності «Теплі кредити».

2. Ключовий стимул для утеплення серед населення — фінансовий (підвищення тарифів), однак власник також має усвідомити відповідальність за стан будинку, у якому проживає.

3. Для економії енергії важливе як утеплення, так і регулювання системи опалення. Надважливим є прийняття закону про комерційний облік комунальних послуг, що дасть можливість отримати індивідуальний облік у старих будинках.

Карел Хірман, експерт з енергетики групи стратегічних радників з підтримки реформ при Кабінеті Міністрів України:

1. Базою для системної термомодернізації житла у Словаччині став прийнятий у 1993 році якісний закон про ОСББ, який не змінювався впродовж багатьох років і який стимулює правильні процеси (детально про досвід Словаччини у термомодернізації читайте в інтерв'ю Карела Хірмана для OKNA.ua).

2. Український закон про ОСББ невисокої якості: він передбачає певний вибір, але не передбачає обов’язків, що призводить до проблем в управлінні будинками.

3. В Україні відсутні адекватні закони щодо управління ЖКГ та закони з «пакету енергоефективності». Без них неможливий запуск системної термомодернізації житла та діяльності Фонду енергоефективності.

4. Немає прозорої схеми розрахунку тарифів.

5. Необхідне оновлення інфраструктури у сфері виробництва та постачання комунальних послуг.

Іма Хренова-Шимкіна, заступник директора проекту GIZ «Енергоефективна реформа»:

1. Українські міста, які запровадили системи енергоменеджменту та моніторингу, вже зекономили мільйони гривень.

2. Мешканцям будинків потрібно усвідомити свої права та обов’язки та користуватись тими можливостями, які вже є в Україні — програма «теплі кредити» та місцеві програми здешевлення цих кредитів, у майбутньому — Фонд енергоефективності.

3. Термомодернізація багатоквартирних будинків має бути комплексною, також варто стимулювати будівництво пасивних будинків за нормами ЄС.

Роман Бондарук, віце-президент громадської організації «Всеукраїнська рада голів ОСББ»:

1. Основна проблема ОСББ в отриманні «теплих кредитів» — відсутність єдиного банківського продукту, який дав би можливість провести повну термомодернізацію. Отримання таких кредитів гальмується через проблеми з поверненням пільг та субсидій, також існують проблеми у банків із вимогами щодо обсягу ремонтних фондів ОСББ, що з їх точки зору є заниженими.

2. Держава не проводить навчальної роботи з органами місцевого самоврядування, що також гальмує проведення термомодернізації, тоді як 90% міст України, в тому числі Київ, потребують невідкладного ремонту мереж і котелень.

Микола Пасько, ключовий експерт компанії «Хенкель Баутехнік (Україна)»:

1. Комплексне утеплення та модернізація — найкращий підхід, однак у сьогоднішніх реаліях не варто нехтувати частковими заходами, термомодернізація може бути послідовною.

Роман Марецький, начальник управління державної експертизи департаменту технічного регулювання ефективності Держенергоефективності:

1. У 2017 році у програмі «теплих кредитів» задіяно вже 4 банки (приєднався ПриватБанк), введено обов’язковість комерційного обліку для термомодернізації багатоквартирних будинків, удосконалено питання моніторингу та верифікації результатів проведення енергоефективних заходів.

2. Держенергоефективності очікує виділення додаткових 300 млн грн на продовження програми «теплих кредитів», оскільки кошти для фізосіб вичерпано.

Олексій Біленко, заступник директора з міжнародних проектів компанії Rehau (Україна):

1. Найбільший потенціал підвищення енергоефективності на прикладі досвіду провідних країн світу (США, Японія, Китай) — сектор енергоефективності будівель.

2. В Україні лише 7% нового житлового фонду (забудова після 1991 року).

3. Найбільший попит за програмами енергозбереження — на встановлення енергоефективних вікон (67% від усіх кредитів), утеплення (17%), системи опалення (13%). У Німеччині системи опалення становлять 41%, а вікна — 35%.

4. Через неправильно встановлені вікна в Україні протягом року втрачається до 34 млрд грн.

Олексій Рябчин, народний депутат України:

1. 800 млн грн на енергоефективність при 50 млрд грн на субсидії — це ганьба. Уряд не чує аргументи щодо виділення 1–2 млрд грн на енергоефективні програми.

Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА:

1. В Україні недостатньо ОСББ для системного провадження комплексної термомодернізації, ми маємо набагато складнішу систему власності у порівнянні з країнами ЄС.

2. Мінфін фактично підтвердив, що кошти, закладені на субсидії, вже вичерпались. Уряд готує додаткові 15 млрд грн до вже виділених 47 млрд грн.

3. Необхідна глобальна реформа системи субсидій, субсидіанти мають бути фінансово зацікавлені у проведенні енергоефективних заходів.

4. Для вирішення проблем ОСББ необхідне прийняття законопроекту, який визначає відповідальність забудовника за невчасну передачу технічної документації, та законопроекту, що вирішує питання земельної ділянки багатоквартирного будинку.

Святослав Павлюк, експерт енергетичної групи РПР:

1. Енергоменеджерів необхідно готувати на державному рівні, впроваджувати енергоменеджмент системно, інакше невдовзі українці житимуть у містах з дуже різними рівнями якості комунальних послуг.

2. Відкрите питання фінансування Фонду енергоефективності — коштів на його функціонування на довготермінову перспективу ЄС не надасть.