Мінімальні вимоги до вікон в ЄC
Пропоную розібратись з мінімальними нормами щодо опору теплопередачі на вікна в Україні, які продиктовані
У звіті Ecofys «Мінімальні вимоги до продуктивності при заміні вікна у житловому секторі» від
Мінімальні вимоги для заміни вікон у житловому секторі
Uw
На перший погляд, усе добре. Більш холодні країни і регіони переважно мають менші показники граничних Uw вікна і знаходяться у верхній половині таблиці 1. Більш теплі — у нижній частині таблиці.
Перша кліматична зона України, наприклад, Львів, посідає
Той факт, що перші позиції посідає Фінляндія з Uw=1,0 (R=1,0) — не дивно, з огляду на клімат країни. І потрібно віддати належне, норма фінами встановлена ще у 2012 році.
Але той самий показник у словаків з 2016 року може спантеличити. Відносно «теплий» регіон потрапляє у лідери по мінімальних вимогах. З точки зору клімату це виглядає незвично, якщо не знати про успіхи Словаччини у модернізації ЖКГ з соціалістичною спадщиною, подібною до України по багатоквартирній забудові і центральній системі опалення.
У трійці лідерів за нормами знаходиться і Польща з Uw=1,1 (R=0,91) теж з м'якішим кліматом, ніж клімат більшої території України, але яка претендує на роль європейського лідера віконного ринку і вже сьогодні значну частину своїх вікон виробляє на експорт.
В Україні у 2016 році оновили ДБН В.2.6–31:2016 «Теплова ізоляція будівель», який набув чинності у 2017 році, але при цьому норми на вікна залишилися попередніми. У той же час за останні пару років технології виробництва склопакетів і вікон у цілому дозволили підвищити якість і зробити вікна з дійсно високими енергоефективними параметрами більш доступними.
Можна звернути увагу на досвід Словаччини та її успіхи у ЖКГ і за допомогою високих стандартів швидше і ефективніше модернізувати житловий фонд.
А можна взяти приклад з Польщі, яка піднімає планку для внутрішнього продукту й автоматично підвищує якість продукції і для зовнішніх ринків, одночасно полегшуючи просування віконної продукції за кордон.
Україна
Необхідність для України у ефективному відновленні ЖКГ не викликає сумніву. Потенціал України як експортера віконної продукції для ЄС великий, якщо не величезний. І багато компаній вже намагаються виходити на зовнішні ринки. Але є одне «але», яке може перетворити цей потенціал в ефемерний. Це низький рівень культури споживання і виробництва (через відповідність попиту і пропозиції). Звичайно, є безліч винятків і прикладів гідної продукції, але загальний рівень культури виробництва все ще низький. Про це свідчить значна частка продажів
Підвищення норм створює багато незручностей для продавців вікон. Щоб продавати дійсно якісну продукцію, потрібно вчитися і володіти значно більшим багажем знань й умінь, ніж для продажу дешевих вікон. Однак підвищення норм так чи інакше призводить до зростання культури виробництва.
Вплив мінімальних норм на обидві ці області якщо не визначальний, то принаймні вагомий, якщо орієнтуватись на досвід і тенденції європейських країн.
Напевно буде багато заперечень, в Україні тільки почали звикати виробляти і продавати вікна, що відповідають R=0,75, і таких вікон досі не більшість. Ринок має інерцію і не може змінюватися миттєво. Але він може рухатися з різною швидкістю. І мінімальні вимоги регулюють швидкість розвитку ринку, прискорюючи або сповільнюючи його.
Питання не у тому, чи будуть підвищуватися мінімальні норми до R=0,91, як у Польщі, або до R=1,0, як у Словаччині. На цьому етапі відповідь очевидна — будуть, і буде враховуватися енергетичний баланс вікна. Питання, коли настане для цього найкращий момент.
Порівнюючи мінімальні вимоги з європейськими сусідами і з огляду на критику зволікання у підвищенні мінімальних вимог у ЄС, а також на тлі викликів, які стоять перед Україною, можна з упевненістю стверджувати, що момент для мінімальної норми R=0,91 настав. А вже через рік і для R=1,0.
