Програма “теплих кредитів”: результати у масштабі віконного ринку
За даними Держенергоефективності, 67% усіх енергокредитів за урядовою програмою, яка стартувала у жовтні 2014 року, видано для заміни звичайних вікон на енергоефективні.
Багато це чи мало?
У 2016 році за програмою “теплих кредитів” реалізовано вікон на загальну суму 619,4 млн грн (за даними Агентства). За попередніми оцінками інтернет-видання OKNA.ua, загальний обсяг віконного ринку становить 11,2 млрд грн. Компенсація по вікнах за програмою склала 5,5% від обсягу ринку. Але за деякими оцінками може бути так, що половина цих компенсацій не дійшла до реального сектора (див. висновки у статті "Подорож Таємного Покупця по віконних салонах Дніпра — 2016. Частина 2"). Якщо вважати, що 30% і 70% компенсації були у рівній мірі (у середньому 50%), то частка всіх контрактів на вікна у реальному віконному ринку становить всього 5,5%.
З іншого боку, обсяг субсидій на 2016 рік, за даними Мінрегіону, становить 42 млрд грн. Це компенсація на витрати енергоносіїв. Щоб економити ці ж кошти, необхідно інвестувати в енергоефективні заходи щонайменше 210 млрд грн (з урахуванням середньої окупності енергоефективних проектів на рівні п’яти років). Сьогодні субсидії отримують 6,5 млн домогосподарств, що становить 43% від їх загальної кількості (всього в Україні 15 млн домогосподарств), відповідно, на модернізацію домогосподарств, що не отримують субсидії, потрібно ще приблизно 278 млрд грн.
За оцінками
Загальна сума залучених інвестицій за програмою Агентства — 3,47 млрд грн (2,8 млрд грн — приватні власники житла, 67 млн грн — ОСББ), що складає 0,7% від суми мінімальних інвестицій.
За оцінками Мінрегіону, на проведення заходів з утеплення та модернізації житлового комплексу потрібно $45 млрд (1161 млрд грн).
Залучені інвестиції за програмою "теплих кредитів", у порівнянні з потребами в інвестуванні енергоефективності житла, у такому разі складають 0,3%.
І ще одна цифра. Згідно з бюджетом України, на адміністрування енергокредитів Агентства у 2016 році виділено 21,25 млн грн, що становить 2,39% від загального обсягу фінансування діяльності Держенергоефективності (811,6 млн грн).
Проблеми програми “теплих кредитів”:
- ● Немає єдиної бази прив’язки до адреси встановлення вікон.
- ● Немає механізмів контролю (з боку споживача або з боку держави) якості встановлених віконних конструкцій.
- ● Немає обов’язкового декларування постачальником енергоефективних параметрів віконної конструкції.
- ● Нерегулярність виплат компенсацій.
- ● Нерегулярність видачі енергокредитів.
- ● Наявність схем нецільового використання коштів (приклад пропозиції продажу не енергоефективної продукції за програмою).
- ● На “теплі кредити” на 2017 рік закладено 400 млн грн — суму, вдвічі меншу за бюджет програми у 2016 році (800 млн грн). До того ж, уряд виділив кошти під тиском громадськості, просто розділивши навпіл суму, передбачену на фінансування Фонду енергоефективності. Від самого початку на програму енергоефективності у бюджеті не було закладено ні копійки.
У сьогоднішніх умовах потрібні мінімум 20 таких фондів з бюджетами у 1 млрд грн кожен для того, щоб за 5 років привести до ладу житловий сектор з точки зору енергоефективності (за умови наявності прозорого контролю ефективності впроваджених заходів).
