ІV зустріч Клубу енергоефективності

Ключова теза зустрічі — кожен муніципалітет має сформувати власну енергостратегію. Наявність енергостратегії у поєднанні з професійним енергоаудитом та якісною підготовкою проектів — це основа для проведення ефективної термомодернізації будівель.

Сергій Костирко, голова правління Громадської спілки «Муніципальна Енергія»

1. Cьогодні у Києві термомодернізовано 21 дитсадок пропорційно по всьому місту, щоб далі можна було мультиплікувати цей досвід по всіх закладах столиці. Економія склала 14 млн грн (64% економії по оплаті за теплову енергію на будівлю).
2. Термомодернізація дитсадка коштує 5-6 млн грн, школи — понад 10 млн грн. На модернізацію всіх подібних об’єктів столиці потрібно 5 млрд грн. Коштом міського бюджету цей процес триватиме 10 років.
3. Щоб максимально прискорити процес, потрібно укладати енергосервісні контракти. У 2016 році у Києві було реалізовано 15 з 21 ЕСКО-контрактів по всій Україні. Отримана економія — від 10% до 45%. У 2017-2018 роках планується закупити близько 140 ЕСКО-контрактів через систему ProZorro.
4. На 2018 рік на столичну програму підтримки енергозбереження «70/30» планується виділити приблизно 150 млн грн (у 2017 році ця сума склала близько 100 млн грн).

Микола Пасько, ключовий експерт компанії «Хенкель Баутехнік (Україна)»

1. В Україні близько 20 тис. шкіл і приблизно така ж кількість інших адмінбудівель.
2. У разі комплексної модернізації дитсадка чи школи окупність одного проекту складає 6,5 років.
3. Основні етапи комплексної модернізації (встановлення ІТП, заміна вікон, утеплення підвалів, горища та стін) починаються лише після енергоаудиту.

Олена Борисова, провідний менеджер департаменту енергоефективності та зміни клімату ЄБРР

1. Модернізація закладів бюджетної сфери має бути цікавим ринком для будівельних компаній, адже тут проекти реалізуються практично під державні гарантії.
2. ЄБРР готовий виділити 100 млн грн на співфінансування проектів модернізації об’єктів соціальної сфери та муніципальних об’єктів.
3. ЄБРР готовий взяти частину ризиків на себе і надати муніципалітетам консультантів та технічну допомогу.
4. Термомодернізація продовжить строк експлуатації закладів бюджетної сфери до 30-40 років.

Карел Хірман, Експерт з енергетики, стратегічна група радників з підтримки реформ при Кабінеті Міністрів України

1. Для отримання позитивного результату необхідна серйозна підготовка: енергоаудит і якісний проект. Ключове питання — «Де взяти якісний проект?», а не «Де взяти гроші?».
2. У Словаччині повернення коштів при хорошій комплексній термомодернізації займало приблизно 15 років.
3. В Україні серйозний ЕСКО при 20% ставці по кредитах – це справді практично нереально і буде невигідно для бізнесу, тому необхідно продумувати шляхи до співфінансування таких заходів.

Андрій Берестян, генеральний директор компанії Danfoss (Україна)

1. В ЄС з 2020 року всі нові житлові будівлі мають будуватися за новими стандартами «нульового енергетичного балансу». До 2050 року всі наявні будівлі мають бути з нульовим балансом.
2. До 2020 року на зростання інвестицій в громадські будівлі Європейський інвестиційний банк спільно з країнами ЄС може виділити приблизно 10 млрд євро.
3. Якщо 50% коштів, зекономлених на енергоефективних заходах, повертатимуться до шкіл (за прикладом Гамбургу, Німеччина), це стимулюватиме школи для більш активного впровадження енергоефективності.

Антон Шапковський, провідний експерт з питань сталої енергетики Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні»

1. Проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» допомагає 36 муніципалітетам в Україні у створенні Планів дій щодо сталого енергетичного розвитку міст, надає технічну допомогу та допомогу у проведенні енергоаудитів.
2. Приклад розробки концепції сталої енергетики міста для Одеси показав, що, маючи чіткий план, місто може більшість заходів реалізувати самостійно.
3. Зараз USAID співпрацює із муніципалітетом Запоріжжя, який вже знайшов джерело фінансування для своїх заходів. Наразі по цьому проекту тривають перемовини із банком KFW, Німеччина.
4. Потенційних інвесторів складно фінансово зацікавити через труднощі створення проектної документації. Саме тому проекти технічної підтримки вкрай необхідні Україні.

Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА

1. Для успішного запуску масштабної термомодернізації необхідна політична воля і спрямованість дій держави у напрямку енергоефективності.
2. Необхідна імплементація закону «Про енергетичну ефективність будівель»: запровадження системи енергетичного аудиту, енергетичної сертифікації тощо. Для цього потрібно розробити підзаконну базу — понад 30 підзаконних актів. На муніципальному рівні треба підвищувати рівень енергоменеджерів.
3. Фінансування енергоефективності має поєднувати усі можливі механізми: ЕСКО, муніципальні кошти, кошти міжнародних компаній.

Клуб енергоефективності — неформальне комунікаційне середовище, яке має на меті налагодити тематичний діалог між відповідальними агентами змін та громадянами України. Організатор — Громадянська мережа ОПОРА.

Про основні тези попередньої зустрічі Клубу читайте у статті III зустріч Клубу енергоефективності.