Коли вікна можна вважати безбар’єрними: українські та європейські вимоги

Політика безбар’єрності в Україні здебільшого фокусується на доступності будівель, інфраструктури, входів та шляхів руху. Вікна самі по собі не створюють фізичної перепони пересування, тому окремої категорії «безбар’єрне вікно» у нормативних документах наразі не існує.

Водночас концепція універсального дизайну дозволяє проєктувати вікна такими, щоб ними могли зручно користуватися всі — незалежно від фізичних можливостей. Основні вимоги до доступності та зручності вікон містить ДСТУ ISO 21542:2025 «Будинки та споруди. Доступність і зручність використання урбанізованого середовища». Проте й цей стандарт не вводить окремого поняття «доступне вікно».

Якщо узагальнити, доступні (безбар’єрні) вікна — це світлопрозорі конструкції, з якими може легко та безпечно взаємодіяти будь-яка людина, зокрема користувачі крісел колісних, люди похилого віку та особи з порушеннями моторики чи зору.

Українські вимоги до доступних вікон

ДСТУ ISO 21542:2025 містить вимоги щодо вікон з погляду користування людьми з особливими потребами. Стандарт є дослівним перекладом міжнародного ISO 21542:2021 та не містить національних відхилень.

• Share

Фото: Rhayane Daibert

1. Зручність користування фурнітурою та системами керування

• ● Вікно має легко відчинятися і зачинятися однією рукою.
• ● Якщо стулка відкривається надто легко, обов’язкові запобіжні пристрої від випадкового відкривання дітьми.
• ● Висота встановлення віконної ручки, керування жалюзі або вимикачів — 800–1 100 мм від рівня підлоги.
• ● Довжина віконної ручки — не менше 80 мм.

• Share

Зараз на ринку стандартні віконні ручки (єврофурнітура, шпиндель 7×7) зазвичай мають довжину важеля 120–140 мм. Варіанти <80 мм — це вже ручки з коротким важелем. Фото: AXOR INDUSTRY

2. Висота нижнього краю скління

• ● Для забезпечення огляду людям на кріслах колісних нижній край скляної частини має бути не вище 1 100 мм.
• ● Низько розташовані вікна слід обладнувати огородженнями або обмежувачами відкривання для запобігання падінню.

3. Візуальне позначення великих площин скла

• ● Будь-які великі засклені поверхні повинні мати контрастні мітки, помітні з близької та середньої відстані, щоби уникнути зіткнення.
• ● Зони маркування:
  850–1 000 мм над рівнем підлоги;
  1 400–1 600 мм над рівнем підлоги.
• ● Контраст має залишатися видимим за будь-якого освітлення: природного або штучного. Необхідно, щоби люди з порушенням зору сприймали скління як частину вікна або дверей, а не як «відкритий простір».
• ● Різниця у значеннях LRV (світловідбивання поверхонь) між маркуванням і фоном:
  рекомендовано ≈ 30 пунктів,
  мінімально прийнятно ≈ 20 пунктів.
• ● Потрібно враховувати відблиски, віддзеркалення та різницю у яскравості.

Європейські вимоги до доступних вікон

У Європі вимоги до доступного вікна містить загальноєвропейський стандарт EN 17210:2021. Він визначає, що будь-які елементи, якими люди користуються в будівлі, повинні відповідати вимогам доступності та зручності користування.

Основні вимоги:

• ● Ручки, засувки та інші органи керування мають бути легко доступні людям на кріслах колісних.
• ● Сила для відкривання/закривання вікна повинна бути мінімальною. На ринку орієнтуються на опір до 30 Н (приблизно вага предмета у 3 кг).
• ● Оптимальна висота для ручок віконних — 850–1 100 мм. Якщо вікно розташоване вище, необхідні подовжені ручки або автоматика.
• ● Нижній край оглядової зони — не вище 700–800 мм, щоб забезпечити огляд для користувачів на кріслах колісних.
• ● Рекомендовано застосування автоматичного відкривання, моторизованого провітрювання та дистанційного керування, якщо ручне відкривання утруднене.
• ● Великі скляні площини мають бути позначені контрастними маркерами у двох зонах:
  850–1 100 мм,
  1 400–1 600 мм.
  Маркування має бути добре видимим за будь-якого освітлення та з обох боків скла.

Порівняння вимог до доступності вікон за ISO 21542:2021 та EN 17210:2021